Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1974 №09 Сторінка 3

Журнал Перець 1974 №09 Сторінка 3. Мал А ВАСИЛЕНКА Шановні колеги! Я вважаю дисертацію настільки вдалою, що не треба й заключного банкету. ГУМОРЕСКА Шістнадцять сорок, сказала залізничний касир і простягла мені у віконце два квитки. Пробачте, а чому два? Я попросив один до Ярославля. А він, якщо не помиляюся, коштує щось близько дванадцяти. Правильно, ось він. А другий до станції Лисківка. Яка ще така Лисківка? Повторюю, мені потрібен один, лише один до Я-ро-слав-ляІ У мене туди відрядження. Не кричіть, я чую добре. Як, по-вашому, повинні ми виконувати план чи ні? Думаю, повинні. А нам, громадянине, не думати, нам виконувати треба. У нас по цій лінії недовиконання. Мене ваше недовиконання не цікавить. Ну до чого, скажіть, мені ваша Лисківка? Як до чого? Це ж надзвичайне місце. Суцільний озон. Не розумію, чим ви незадоволені м’який вагон, плацкарта... Я посміхнувся. Але ж обидва квитки на один і той же часі Ну то й що? Віддайте дружині. Я не одружений. Ну, ТУТ я вам зовсім не зможу допомогтиі Касирка почала робити якісь позначки в журналі. Схоже, поступатися вона не збиралася. Я теж. Раптом сяйнула думка: Скажіть, а можна здати його назад у касу? В принципі інструкція дозволяє, неохоче процідила касирка. Я знов схилився до віконця. Тоді прийміть у мене ось цей квиток до станції Лисківка. Касирка ніби вперше…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"