Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1974 №14 Сторінка 3

Перець 1974 №14 Сторінка 3. СОВІСТЬ ЗАЇЛА Мал. В. ГОРБАЧОВА з розкритими, можна сказати, за твоєю спиною от-такенну дуже оптимістично. В один із Ах, які нечемні бувають люди! Ти до них з дорогою душею, обіймами, а вони тобі свиню... Усе почалося грудневих ранків 1971 року до кабінету голови колгоспу імені Толбухіна Лановецького району на Тернопільщині товариша Брега завітали два життєрадісні мешканці сонячного міста Одеси Коф-ман і Перельштейн. Вони ввічливо привіталися і відкрили перед широко розплющеними очима голови сяючі перспективи. Коротше, вже через десять хвилин розмови товариш Брег був глибоко переконаний: колгоспові до зарізу потрібен хімічний цех. Такий, щоб виготовляв олійні фарби і поповнював колгоспну касу дзвінкою монетою. Тільки де ж я візьму спеціалістів? забідкався голова. Ах, навіщо рсбити проблеми з дрібниць! -поблажливо посміхнулися гості і ввели в кабінет третього життєрадісного товариша. Знайомтесь: Кальтвасер Григорій Якович, досвідчений фахівець по виробництву фарб. У свою чергу, Кальтвасер познайомив голову ще з двома досвідченими фахівцями одеситами Дерев’янком та Яковлевим. І вже десь через рік аграрний пейзаж села Білозерки прикрасився первістком місцевої індустрії. Продукція первістка, правда, аж ніяк не претендувала на негайне присвоєння їй Знаку якості: вона розмазувалась, наче кисіль, місяцями не висихала і легко змивалася водою. Але як би там не було, а дефіцитну фарбу покупець брав. Усе інше керівників колгоспу і особисто товариша Брега не цікавило. А в цей же, приблизно, час у містечку Шарго-роді на Вінниччині теж з’явилося споріднене підприємство. Хімічний цех при місцевому промкомбінаті там очолили не менш життєрадісні люди Шулим Лейзурович Коренблюм та Михайло Якович Глуз. Своїм оптимізмом та діловитою хваткою вони відразу причарували серця директора та головного бухгалтера комбінату тт. Бейгеля і Марчука. Такі молоді, а так уміло поставили справу! умлівали директор та головбух. І, певна річ, намагалися анінайменшим чином не заважати симпатичним молодим людям вершити святі таїнства виготовлення олійних фарб. Туман таємничості навколо цього процесу розвіяли слідчі органи. Виявилось, що й білозерські, і шаргородські фахівці дрімучі невігласи у галузі фарборобства, зате великі спеціалісти на зовсім іншому терені. А саме в галузі економії сировини. Шляхом нескладних математичних розрахунків Кальтвасер, Коренблюм і К легко дійшли висновку, що витрачати олію на олійні фарби чисте марнотратство. У діло пішли сурик, уайт-спірит, крейда та інші дешеві компоненти. І хоч ці маленькі хитрощі не наближали готової продукції до рівня світових стандартів, зате давали колосальну економію. Зокрема олії. Подяк…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"