Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1975 №05 Сторінка 7

(Вітаємо ювілярів)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1975 / № 05 / Сторінка № 7
Перець 1975 №05 Сторінка 7 - Вітаємо ювілярів. ЯШШЯШШШШЯШШЯШШШШШ Вітаємо ювіляра! «СОН-КУЛЬ», ЛЯЩ 1 я (Останнє слово підсудного) З нагоди 70-річчя Юхима ВЕСЕНІНА ветерана журналу «Крокодил», активного перекладача українського гумору. Дружній шарж А. АРУТЮНЯНЦА. Громадянине суддяї Громадяни народні засідателі? Бачили ви, з якою люттю кидається бик на червону плахту, що нею розмахує тореадор? Бачили? Ну, то знайте: точнісінько такі ж емоції викликає у мене «Сон-куль» голубого кольору. Саме він, цей чудовий крам, з якого наші модниці шиють святкові сукні та інші атрибути свого туалету, довів мене до лави підсудних. Може, дехто наважиться тут заявити, що такий епізод уже тралився зі мною в Павлограді на Дніпропетровщині? Помиляєтесь. Нічого спільного. Тоді мені технологові Павлоградського міськ-побуткомбінату слідчі органи пришили справу і назвали її «Про розкрадання державного майна у великих розмірах». Павлоградський народний суд, посилаючись на Кримінальний кодекс УРСР, за те розкрадання відміряв мені вісім років. Я сказав тоді: цього з мене досить. Спокутую почну життя спочатку. Мал. Р САХАЛТУЄВА Скажіть, у чому секрет вашого довголіття? Я ніколи не читаю статей про шкідливість куріння. Все йшло чудово, поки я перебував у місцях позбавлення волі. Та ось після того направили мене до вас, у Черкаси, на будову великої хімії. Що ж, подумав я, хоч у моєму перевихованні і є певні зрушення, та пройти хімчистку не завадить. Поїду... Скажу чесно, спочатку Черкаси вплинули на мене благотворно. Ніяких зловживань і в думці не було. День і ніч я тільки й мріяв про чесну працю на загальне благо. Але коли перебуваєш на волі, то, крім мрій, з'являється інколи бажання зробити щось і для себе особисто. З явилося таке бажання і в мене. Узяв я та й написав заяву до міськради, щоб виділили мені ділянку під забудову. Невдовзі прийшла відповідь. У ній мені роз’яснили, що індивідуальне будівниц во в Черкасах припинено, що зводити одноповерхові будинки у великому місті недоцільно. Проте, як виняток, ділянку все ж таки виділили. Не вірячи такому щастю, я у форсованому темпі (поки міськрада не передумала) звів таку собі невеличку хату. Біля неї гараж. А щоб той гараж не пустував придбав «Жигулі». Потім мені пощастило ще більше. Десь почув про мою біографію директор Черкаського рай-побуткомбінату Гліб Петрович Сорочук. Почув і запросив мене до себе на роботу. Прийняти вашу пропозицію не можу, кажу Сорочуку. Мені законом заборонено бути на матеріально відповідальній посаді. Законом заборонено, каже Гліб Петрович, а я дозволяю... Спочатку директор призначив мене майстром дільниці пошиття. Потім, незважаючи на мою не-закінчену середню освіту, присвоїв…
 Вітаємо ювілярів

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"