Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1975 №24 Сторінка 7

Перець 1975 №24 Сторінка 7. Спочатку виник сам факт: Попель-настівський сепараторний пункт Олександрійського молокозаводу став працювати так нікудишньо, що далі нікуди. Факт цей не сьогоднішній і не вчорашній, а дай, боже, пам’яті. Тільки раніше це якось терпіли, бо сепаратор усе-таки переганяв молоко хоч і не кожного дня, так через день. А в останні місяці то вже так: два дні не діє, а третій стоїть. У липні, наприклад, аж п’ять днів підряд простояв. Уявіть собі, людоньки добрі, про- стояв саме в ту пору, коли з колгоспних ферм молоко річкою лилося. Везуть повні бідони з колгоспу імені Карла Маркса, везуть з колгоспу імені Шевченка. Поспішають, щоб його до сепаратора ще теплим довезти, бо тоді колгоспам зайва копійка перепадає: держава додатково платить гроші і за високу якість, і за високу жирність, і за низьку кислотність. По двадцять тонн щодня привозили. А на пункті замість похвали руками розводять: сепаратор несправний,хочете везіть на завод аж в Олександрію. А з Попельнастого до Олександрії, між іншим, шістдесят кілометрів з гаком. Поки дотеліпаєшся, у бідонах замість молока кисляк буде! Мал. В ГОРБАЧОВА 1111111111.....ІІІІІІ1ІІІІІІІІ....ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІШ......ІІІІІІ1ІІІІІІІІІІІІІІІІІІПІІІІІІІІІІІ.....ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІШ2 Мал. І. АЛЕКСАНДРОВИЧА БЮРО ' РЛЦПРОПОЗИЦІЯ тл винаходів Хочу подарувати вашому бюро оригінальну раціоналізаторську пропозицію. Що ви, що ви! Своїх нема куди дівати. Про цей факт із занепокоєнням розповіли мені колгоспниці. Скаржитися усі мастаки, сказав директор заводу Б. А. Бурачен-ко, а спробували б у моїй шкурі побути і з моєї дзвіниці на все поглянути. Та й що таке, зрештою, двадцять тонн зіпсованого за день молока у масштабах району? А в масштабах області? Республіки? Крапля в морі. Це коли з вашої дзвіниці поглянути, кажу Борисові Антоновичу. А тепер спробуйте перевтілитися, поставте себе на місце доярок, які нам поскаржилися. Гаразд, погодився товариш Бураченко, спробую. Він поси- У ТЕАТРАЛЬНОМУ БУФЕТІ дів спокійнесенько якусь там мить, та враз кулаком по столу як гахне. Неподобство! кричить. Ганьба? Та я б за таке!.. Це ж бідні жінки ночей недосипають, душу свою в працю укладають, аби тільки зайвий кілограм молока узяти. А його, значить, виливай, куди хочеш! Куди ж ото тільки директор заводу дивиться?! Чи…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"