Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1975 №13 Сторінка 3

Журнал Перець 1975 №13 Сторінка 3. З одного боку і з іншого... З Панасом Панасовичем я познайомився в їдальні Сиділи за одним столом і розговорилися Він, виявилося, теж не місцевий. На пенсії я, сказав Панас Панасович, уминаючи вінегрет. А це приїхав у місто своєї молодості, де починав трудовий шлях. Хочу, щоб і онук мій Васько трудився в цьому славному місті. Тому й приїхав «на розвідку» Обійшов майже всі сорок гуртожитків. Цікавився, де житиме Васько майбутній робітник. 1 якого висновку дійшли? запитую в старого, бо приблизно з цією ж метою тільки за дорученням редакції перебував і я в Дніпро-дзержинську. Та з одного боку нічого, а з іншого шкода, що мій Васько не дівчина Чому? Тому, що жив би він у прекрасному жіночому гуртожитку швейної фабрики імені Чубаря або в комфортабельному гуртожитку тресту «Дзержинськбуд» по вулиці Ленінградській, 138, де вихователем чудова людина Лідія Семенів на Піткевич Там і меблі хороші, і чистота, й порядок... А в інших, питаю, наприклад, у гуртожитках Дніпровського металургійного завод імені Дзержинського хіба меблі гірші чи порядку немає? Та ні, розправив вуса Панас Панасович, з одного боку, у металургів і чисто, і порядок, а з іншого, холодильників на кухнях немає. Я не хочу, щоб мій онук жив у будинку, з вікон якого висить ковбаса в торбинках та сало й масло в авоськах Не-ес-те-тично! Я з цікавістю подивився на співбесідника і тактовно зауважив, що рівень етики й естетики здебільшого залежить від вихователів гуртожитку. От-от, погодився Панас Панасович А в гуртожитках на вулиці Долматова, 19, і по Ленінградській, 112, що належать Придніпровському хімзаводові, немає вихователів Тому й естетика там в інший бік пішла. Особливо в гуртожитку по вулиці Ленінградській: лекцій, бесід та вечо рів відпочинку не проводять, зате на вікнах стоять радіоли й програвачі і ревуть так, що пів-Дніпродзержинська від тієї «естетики» здригається. - От бачите, кажу, ви теж згодні, що погано без вихователів? Панас Панасович доїв шніцель і прорік: З одного боку, воно справді погано, а з дру того, як мати такого вихователя, якого має молодь гуртожитку Баглійського коксохімічного заводу, то краще ніякого не мати По-перше, сам гуртожиток не зовсім... Що, протікає? Та ні, тепер уже таких, щоб протікали, не знайдеш. Там інше 3 одного боку приміщення нормальне. А з іншого боку вікна першого поверху дошками забиті. І потім немає в гуртожитку гарячої води, душової, буфету, пральні Для того, щоб випрати сорочку, треба бігти в сарай, що на подвір'ї, розпалити вугіллям пічку, нагріти в чавуні води. А сарай же маленький, і в ньому не тільки перуть, а й купаються. Уявляєте?.. Уявляю, Панасе Панасовичу. Але ви не доказали про вихователя і про дошки чому вікна забиті: скла немає чи що? Ага, забув Вікна, уже й не знаю хто звелів забити чи голова завкому Герасимов, чи начальник житлово-комунального відділу Саєвич, але забили їх, як мені сказали, з «профілактичною» метою: щоб, мовляв, з одного боку, хлопці до дівчат не…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"