Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1975 №09 Сторінка 3

Журнал Перець 1975 №09 Сторінка 3. ПОЖАЛІЙТЕ БОГАТИРІВ! Приємно констатувати, що не перевелися ще в нас богатирі. Але не дуже приємно спостерігати за їхніми митарствами, коли вони шукають одяг і взуття. Приміром, мешканець міста Краматорська Донецької області В. Ка-нома довгий час ламає голову, де б йому знайти звичайнісіньку майку чи светр сімдесят шостого розміру. Коли В. Канома, пригнувшись, втискується у двері міського універмагу, продавцям стає ніяково від власної безпорадності. Вже вкотре вони оглядають полиці, завалені трикотажем, але нічого підходящого запропонувати великогабаритному покупцеві не можуть. І тоді за справу береться директор. Він пише листа Аргемівській оптово-роздрібній базі фірми «Одяг», у котрому слізно просить підібрати покупцеві В. Каномі потрібного розміру светр і майку. Папірець приходить на базу, і почату справу продовжує тамтешній директор. Він теж сідає за стіл і пише теплого листа на Ворошиловград-ську трикотажну фабрику. Заздалегідь дякує за чуйність і просить виконати індивідуальне замовлення нестандартного покупця. Склавши емоційно-діловий документ, директор бази чекає. Чекає також директор універмагу. Чекає, доношуючи старий трикотаж, і замовник В. Канома. Зрештою, коли осінній пейзаж змінюється зимовим, він наважується знову навідатися в універмаг. Ах, так! згадує директор і диктує новий вихідний папірець Ар-темівській оптово-роздрібній базі. Аякже, аякже! вигукує тамтешній керівник і знову пише на Во-рошиловградську трикотажну фабрику, але в холодніших тонах, ні за що заздалегідь не дякуючи. Навпаки, вимагає виконати замовлення, посилаючись на затверджені Міністерством торгівлі та Міністерством легкої промисловості республіки «Правила про порядок прийому та виконання індивідуальних замовлень на трикотажні вироби великих розмірів та зросту». Якби ж то тільки з одним Кано-мою мав директор бази мороку! Але ж народу богатирського зразка в Донбасі вистачає. Узагальнивши його побажання, дирекція бази ще позаторік замовила певні види одягу Білоцерківській, Дніпропетровській, Харківській трикотажним фабрикам та Київській експериментальній фабриці «Киянка». І що ж? На кожній з них не сприйняли близько до серця потреб донецьких богатирів. Минулого року база знову намагалась закликати швейників одягти богатирів, але відгукнулися лише кременчуцькі трикотажники. Та це ще не все.. По дорозі в лазню донеччанин С. придбав у крамниці «Богатир» труси сімдесят другого розміру, виготовлені горлівськими побутовиками. З насолодою напарившись, громадянин С. заходився приміряти обнову, але в неї залазила лише одна нога. Повернувшись додому, він по рівняв горлівські труси з синовими, пошитими на одній із київських фабрик. Вони виявилися однаковісінькими, хоча синові труси, якщо вірити етикетці, були на десяток номерів менші. Очевидячки, горлівські побу-товики на повну силу включилися в досить своєрідну боротьбу за…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"