Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1975 №16 Сторінка 4

Журнал Перець 1975 №16 Сторінка 4. Мені доручили віяти інтерв’ю у зеленого змія Скориставшись досвідом казкових лицарів, котрі завжди чатували на різних гориничів під калиновими мостами, вибрав і я собі підходяще місце: місток через річечку на Вінниччині. Щоправда, був він не калиновий, а залізобетонний, одначе й під таким довелося мені чекати недовго. Ледь перші півні проспівали, загриміло-задвигтіло на мосту, запахло розпеченим металом. Бачу: суне щось страшне, вогнем дихає. Підняв я ліву руку з білою хустинкою, аби показати змієві, що прийшов я не битися і не миритися, а тільки інтерв’ю взяти. Та, мабуть, на читалося й чудовисько історій про богатирів під мостами, бо раптом злякано шарпнулося вбік і загриміло з містка. У.пало й лежить, і пара з нього валить. Перехилився я через бильця. Агов, змію зелений,- гукаю, можна вас на кілька слів? Я не Змій, - чую раптом знизу, а Коля. Коля Алексєєв. Тут якраз автоінспекція підоспіла. Присвітили як слід. Витягли спочатку Колю з трактора, а потім трактор з річечки. Де ж це ти, Колю, із зеленим змієм злигався? лагідно так запитує автоінспектор. Коля важко зітхнув, наповнивши простір їдким зашахом сивухи, холодцю і часнику. Часник Коля їв, щоб від нього нічим іншим не пахло. Там, показав нарешті рукою чи то на південний захід, чи то на північний схід. Довгенько довелося уточнювати Нічого не чули, нічого не бачили... координати місця, де Коля зеленого змія здибав. Виявилося, що трапилося це в селі Матійковцях Бар-ського району серед білого дня на очах кількох десятків свідків. Святкував Коля день янгола свого родича. Випитого за столом йому здалося замало. Оскільки трактор був під рукою (Коля ним і на сімейне торжество їздив), Алексєєв. не гаючи ані хвилини, р шив на пошуки висо-коградусного зілля А воно ж тем.но, на міст важко потрапити. Я відразу у село Матійковці, до тамтешнього голови сільради В. С Судця. Так і так, мовлю, допоможіть мені із зеленим змієм зустрітися для інтерв’ю. Та що ви, чоловіче добрий. голосом, сповненим благородного обурення, вигукнув голова. Самогон на території моєї сільради?! Та щоб я з цього місця не зійшов, коли де-небудь хоч краплиноньку знайдете. Дивлюся: вимовив чоловік цю страшну клятву і спокійнісінько підвівся із стільця, пройшовся по кабінету. Мабуть, таки не кривив душею, коли божився. Дали перцю! Здавна люди про «Поміняв шило на і . . пу «Росія» Канівського району Гордієнка М. О. Він начхав на більш істотні. невдалий обмін говорять: мило». Про зоотехніка колгос-на Черкащині цього не можна було сказати, шило і на мило, а міняв речі Правління доручило зоотехнікові одержувати в крамниці для потреб господарства маргарин. Гордієнко ж замість маргарину брав для себе горілку І закуску…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"