Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1975 №16 Сторінка 3

(Гуморески)
Журнал Перець 1975 №16 Сторінка 3 - Гуморески. З НАГОДИ ПЕРШОГО 70-РІЧЧЯ ЛЕОНІДА СЕРГІЙОВИЧА ЛЕНЧА Прийми Із української землі, Наш давній друже, брате-гумористе, Читацькі привітання взагалі, Від мене ж твого Перця особисте. Уклін тобі, хороший друже мій!.. А щоб скептично не подумав часом, Що це данина чемності пустій, То заявляю нині вже, авансом: Я на столітнім ювілеї знов Готов, як це роками вже ведеться. До тебе щиру шану та любов Засвідчити од всього серця ПЕРЦЯ. Текст Д МОЛЯКЕВИЧА Дружній шарж И ІГіНА - Дали перцю! Близько п’яти місяців у селищі Ушиці Коросто неького району на Житомирщині був зачинений магазин. Про це повідомлялося у замітці «За дванадцятьма замками» під рубрикою «Карикатури з натури» («Перець» № 9 за 1975 рін). Голова правління Житомирської облепожив-спілни тов. Дедерко повідомив редакцію, що факти підтвердились. За погану роботу по добору торговельних працівників заступника голови правління по кадрах Коростенської райспожив-спілии Гриня Г. Ф. з роботи знято. СВІЖИНА Коли директор Новобузького комбінату хлібопродуктів В. Г. Ткаченко простував вулицею, перед ним, неначе з-під землі, виріс низенький чоловічок: Добридень, Вікторе Григоровичу! чемно привітався. Дозвольте красненько подякувати вам. За віщо? За отакенну свиню, котру допомогли мені відгодувати. Сьогодні, між іншим, її заколов. Ви, шановний товаришу, скривився Віктор Григорович, помилилися адресою. Я не доглядач свиней з відгодівельного пункту, а директор Зовсім іншої, до того ж, організації Тому до вашої льохи аніскільки не причетний. І не кажіть! замахав руками незнайомий. Нагадати, як саме причетні? Як? заінтриговано спитав Ткаченко. Дізнався я, що на вашому комбінаті хай вас це не образить погано зберігається хліб. Що час від часу викидаєте за ворота на звалище зерно, яке псується через безгосподарність Дізнався і аж руками сплеснув од радості. Це ж, подумалося мені, золоте дно! Бо воно, оте проросле насіння злакових культур, як я переконався на власному досвіді по утриманню свійських тварин, пречудовий відгодівельний напівфабрикат. До того ж, дармовий! Ну, й почав тягати той напівфабрикат, варити з нього кашу і годувати порося. Воно росло, круглішало і зрештою в свиню майже на три центнери викруглилося Он воно що! промимрив директор. Саме за це, дорогий Вікторе Григоровичу, дякую вам А ще просили подякувати від усього серпя троюрідний брат двоюрідної сестри моєї тітки по матері і сусіда Андрій Пилипович. По дві свині відгодовують на ваших хлібах Один плекає надію придбати за м’ясо і сало «Москвича», а другий «Жигулі» Розпрощаються з цією мрією. Не буде ні «Москвича», ні «Жигулів». Чому? Ліквідуємо втрати. Жодна зернина не зіпсується. З усією відповідальністю обіцяю... Таке скажете! Увесь райцентр знає: і торік, і позаторік обіцяли. А одного дня цього року, як мені достеменно відомо, вивезли на звалище 2800, наступного 2360 кілограмів зіпсованого зерна. Сталося це задовго до нинішніх жнив Уявляю, що коїтиметься на комбінаті, коли зерно попливе до нього рікою. Закриємо, повторюю, канали втратам? Бувайте! Заждіть! Не все ж я вам сказав... Мерщій кажіть, бо поспішаю Хотілося б не тільки подякувати, а й поспівчувати вам - З якого дива? насторожився Ткаченко. Даремно, зовсім даремно звинуватили вас народні контролери в тому, що багато хліба пропадає. Ви не уявляєте, як жаль мені вас... До щему в серці і крику в душі! Бо де ж пропадає, коли ми, себто я, мій далекий родич, сусіда та інші односельці, підбираємо на звалищі зерно до грама?.. Словом... ні за що вам вліпили догану, хочете,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"