Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1975 №21 Сторінка 11

(Народні усмішки)
Перець 1975 №21 Сторінка 11 - Народні усмішки. Мал. м. МОГИЛЬНОГО Я прочитала з десяток книжок, як можна схуднути і, уяви собі, ні на грам не схудла. Датш перцю! Віктор Йосипович Хімічев ще з дитинства знав пораду: «Тримай голову у холоді, живіт у голоді, а ноги в теплі, і проживеш сто літ». Правда, особливу увагу він звертав лише на свої ноги і ретельно вигрівав їх, сидячи в кріслі директора «Алуштатепломережі», в Криму. Тут Хімічев скоро переконався, що разом з ногами можна гріти й руни. Ян він це робив, детально йшлося у фейлетоні «Ноги в теплі» («Перець» № 12 за 1975 рік). Секретар Алуштинського міськкому партії тов. Задорина повідомила редакцію, що за грубі порушення фінансової дисципліни і зловживання по службі Хімічева В. й. знято з роботи, виключено з членів КПРС і притягнуто до кримінальної відповідальності. НАРОДНІ УСМІШКИ ...ЯК МОКРЕ ГОРИТЬ (ОПОВІДКА ДЛЯ ДОРОСЛИХ) «ЩЕДРА» ТЕЩА Прийшов якось зять у гості до тещі. Поставила вона на стіл трохи закуски і пляшку, в якій було трохи горілки. Поруч з пляшкою ще й малесеньку чарочку. Бодай тому руки повсихали, хто таку маленьку чарочку зро. бив, каже теща. А зять додає: А тому, хто її купував, бодай би очі повилазили. Надіслала В. БУНДА. м Львів. НА ХВИЛИНКУ Жінка каже чоловікові: Я збігаю на хвилинку до сусідки. А ти не забудь через кожних півгодини помішувати суп. Надіслала М. ДВЕРНИЦЬКА Селище Близнюки Харківської області. НА ХРЕСТИНАХ Запросили попа на хрестини. Поставили перед ним повну миску картоплі, з-під якої виглядали масні курячі стегенця. От він і давай їх з-під картоплі витягати. А сусідка йому: Рийтеся, батюшко, рийтеся, свиня теж спершу риється, а тоді вже їсти починає. ХАИ НЕ МУЧИТЬ У куточку забігайлівки підпилий чолов’яга намагається заспівати: «Розпрягайте, хлопці, коні...» Його ніхто не підтримав. Він трохи помовчав, а тоді завів знову: «Запрягайте, хлопці коні...». Отак «розпрягав» і «запрягав» разів десять. Слухали його, слухали, аж підводиться один та співана хрясь у вухо. Сусід кинувся його заспокоювати. А той: Нехай скотини не мучить! Надіслав В. ОСТАФІЙЧУК із м. Полонного Хмельницької області. Пішов Івась вудити рибу. Закинув раз нічого нема. Закинув другий те саме. Закинув третій золота рибка на гачку тріпається, людським голосом благає: Хлопчику-Івасику, що хочеш проси, всі твої бажання сповняться, тільки відпусти мене у воду. Чим зможу допоможу. Ти краще допоможи начальникові Сокирянського будівельно-монтажного управління № 13 дядечкові Степану Павловичу Янюку. Та директорові нашого радгоспу імені Дзержинського дяді Григорію Степановичу Сливці. Допоможи їм, рибонько, у Братанівці дитячий садок збудувати. Хіба вони самі неспроможні дитячий садочок збудувати? Обіцяють. Григорій Степанович обіцяє людей для будівництва виділити, та так виділяє, що працює там одразу аж по три чоловіки. А Степан Павлович теж обіцяє рішуче засукати рукави, як тільки йому поставлять залізобетон із облміжкол-госпбуду та панелі з рідного «Укр-радгоспвинбуду», що у Києві. Значить, є надія... Надія є, а садочка нема. Обіцяють аж під кінець року... Але ж є відповідна постанова, щоб дошкільні дитячі заклади здавати в експлуатацію не пізніше як у жовтні, міркувала собі рибка. Та нема ще обладнання для котельні, повністю стін, перекриття та даху... рахував діловий малюк. Одне слово, будують, як мокре горить. Ні темпів, ні якості. Чому ж так? терзалась думками рибка. Адже тепер кожен…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"