Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1975 №07 Сторінка 13

(Друже Перче, Бувальщина)
Перець 1975 №07 Сторінка 13 - Друже Перче, Бувальщина. Ді Се ПЕРЧЕЬ Ти, звичайно, чув про знаменитий дендропарк «Тростянець», що на Чернігівщині. Не парк а рай. А повітря яке тут! Бальзам! Дихай не надихаєшся. Якщо хочеш відпочити приїжджай! Тільки не подумай добиратись сюди з бону Ромнів. Бо від Ромнів до Срібного таке бездоріжжя, після якого тобі ні дихати, ні дивитися ні на що не захочеться. Вже де- Ти добре знаєш, що державні інтереси завжди вищі від будь-чиєї амбіції. От І скажи про це директорові Кременчуцької міжрайонної бази «Сільгосптехніки» т. Оде-рію. Бо він переконаний, що заради його амбіції можна чим завгодно пожертвувати. Справа ось у чім. На території бази з дозволу «Облсільгосптехніки» притулили обмінний пункт Дніпропетровського шинного заводу. Що такий пункт потрібен усім ясно. Господарства мають можливість здати спрацьовані шини, а натомість одержати реставровані. Тривалий час так воно й робилось: одні здавали, інші брали. А потім товаришеві Одерію ми чимось не сподобалися і він заходився нас виживати. Спочатку дипломатичними методами, повідом кілька років сумські шляховики асфальтують цю дорогу, але ні кінця, ні краю їхній роботі не видно. Не в кращому стані і траса Талала-ївка Срібне. А дуже б хотілося, щоб той хороший настрій, з яким їдуть сюди відпочивати, не псувався напівдорозі. М. ЩІТЧЕНКО. м. Харків. ляючи при зустрічах, що рано чи пізно вижене нас на вулицю, а потім удався до. справжнісінької блокади: звелів жодної автомашини до пункту не допускати. Люди звідусіль їдуть за шинами і повертаються з порожніми руками. Ми вже й самі намагалися переконати директора, що самоуправство нікого не прикрашає, а він, либонь, не вірить цьому і далі перешкоджає нормальній роботі пункту. Може, після твого авторитетного роз’яснення, Перче, директор візьметься нарешті за розум. І. ТРОЦЬКО. старший комірник-вантажник обмінного пункту Дніпропетровського шинного заводу. Полтавська область. Хочеться на твоїх сторінках висловити подяку керівникам Південної залізниці. За що? А за те, що вони, сердеги, так турбуються про нас, пасажирів. Донедавна поміж Гадячем і Ромнами курсував поїзд № 541. Одверто кажучи, нічого цікавого у тому поїзді не було: відходив він з Гадяча о 17 годині 18 хвилин, а в Ромни прибував того ж дня о 20 годині 45 хвилин, Не встигали навіть і виспатися як слід. інша справа тепер. Тепер цього поїзда вже нема його ліквідували, а замість нього створили Інший «Гадяч Лохви ця». Щоб добратися до Ромен, тепер треба о 17 годині 18 хвилин сісти у вагон новоствореного поїзда, о 18 годині 47 хвилин у Лохвиці вийти з нього й більшу частину ночі прокуняти на чистому повітрі (залу для пасажирів тут нема), а о 4-ій годині ранку пересісти в поїзд Кременчук…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"