Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1975 №18 Сторінка 4

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1975 / № 18 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1975 №18 Сторінка 4. Сашуню! Алла Назарівна заклопотано нишпорила очима по всіх закутках. І куди він тільки подівся? Вона зазирнула в сусідню кімнату, глянула за портьєри, про всяк випадок пошукала під столами і навіть в одежній шафі. Немає. Знову сховався, шибеник... Сашуню, де ти? Виходь, не бійся, це не так страшно, як тобі здається... Сашуня у цей час сидів, зіщулившись, на горищі і з усіх сил затуляв долонями вуха, щоб не чути єлейного голосу Алли Назарівни. Проте інтуїція підказувала йому, що від долі не сховаєшся. І коли у прочинених дверях з’явилася модна зачіска Алли Назарівни і почулося: «Ну що ти, дурненький!» він тяжко зітхнув і покірливо рушив униз, на ходу обсмикуючи на собі фрак та поправляючи краватку. На кухні Сашуня офіційно Олександр Миколайович Жиленко відкрив холодильник і став натоптувати місткі сумки пакетами з язиками, палтусом, сьомгою, осетриною, банками з ікрою, розчинною кавою та консервами... Алла Назарівна вправно підхопила сумки і подалася до виходу, весело кинувши на прощання: Щось у тебе затягнувся період акліматизації! Час уже увійти в робочу колію, а то й посади можна позбутися! І молодий спеціаліст, завідуючий виробництвом київського ресторану «Алмаз» Олександр Жиленко увійшов у робочу колію... Якби за кілька місяців хтось із його колишніх однокашників-студен-тів подивився на впевненого в собі молодика, то навряд чи пізнав би у ньому того нерішучого ХЛОПЦЯ з комсомольським значком на піджаку, який, почавши працювати в «Алмазі», ховався не вигадка фейлетоністів, а факт! на горищі від ви магань свого метра директора ресторану Алли Назарівни Могилюк. Тепер він уже звично виконував свій повсякденний обов’язок: готував пайки і для Алли Назарівни, і для ще більшого метра директора об’єднання ресторанів «Кавказ» Віталія Петровича Слободянюка, якому підпорядкований «Алмаз». Тепер Олександр Жиленко не забував і себе: привласнював продукти і гроші, з необлікованого м’яса виготовляв за допомогою кухаря Козирева тисячі лівих біляшів, пускав їх у продаж і клав виручку до власної кишені. Цілком природно, він навчився не звертати уваги на те, як крадуть інші. Ми почали з завідуючого виробництвом «Алмаза» не тому, що Жиленко є центральною фігурою нашої розповіді. Ні. Він у даному ви падку швидше продукт системи хабарництва, розкрадання державної власності, кричущих зловживань і службових фальсифікац й, керівництвом об’єднання створеної ресторанів «Кавказ», системи, логічним по- родженням якої є повний моральний розклад і деградація особистості. У директора об’єднання Слободянюка, директора ресторану «Алмаз» Могилюк, адміністраторів Бондаренко і Абрамчук усе було підпорядковано єдиній меті наживі. їхній девіз: кожний у кожного, і побільше! Слободянюк вимагав і брав у Могилюк, у завідуючої кафе «Ли-бідь» Єфимчук, у завідуючих виробництвом Швеця, Кононенко, Жи-ленка, у інших підлеглих... Брав грішми, продуктами, речами. Тільки за те, що Слободянюк не зробив компрометуючого запису в трудовій книжці, офіціант Куп’янський презентував директорові золотий годинник. Могилюк дерла зі своїх адміністраторів Бондаренко, Абрамчук, з буфетниць Луценко, Марченко, Кваші, Калашникової, Григор’євої. Буфетниці розтягали продукти й напої. Адміністратори обскубували кожну офіціантку. Кухарі теж не стояли осторонь здирницького шабашу. А за все це разом розплачувалися відвідувачі ресторанів і кафе. Клієнтів нахабно обраховували. їм недолива-ли і недовкладали. їм підсовували дешеві напої замість дорогих. Замість шести порцій їх пригощали трьома, замість чотирьох двома... Тут була своя арифметика, за допомогою якої грами та міліграми перетворювалися на сотні й тисячі карбованців. Ця арифметика збила б із панте-лику будь-якого математичного ерудита. Оскільки в ній, на відміну од суворих і незмінних правил звичайної арифметики, усе дозволено: ділити там, де не ділиться, додавати там, де треба віднімати, і множити, де і як тільки заманеться. Залежно від апетитів. Апетити ж були чималі. І не лише у захребетників з «Кавказу», а інших ресторанів сту». и з «Київресторантре-«Жокеї», «Куренях», «Метро», ку», «Славутичі», «Дніпровському» та інших у тридцяти семи випадках офіціанти ошукали клієнтів на суми від 2 до 17 карбованців. Причому на момент перевірки у більшості з них виявився надлишок грошей від 45 до 72 карбованців. А чом же йому й не виявитися, якщо, наприклад, за скромну вечерю у ресторані «Дубки»…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"