ГУМОР І САТИРА

Перець 1975 №18 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1975 / № 18 / Сторінка № 3

Перець 1975 №18 Сторінка 3. Кажуть, що прислів’я «не плюй у криницю, бо доведеться води напиться» вперше сказав той, хто сам у криницю плював. Що нібито цей чоловік зачах від спраги і віддав богу душу. А прислів’я живе й досі, застерігаючи інших від подібної долі. Тому тепер у криниці ніхто не плює. Не забруднює їх всілякими відходами. Бо криниці... на власних подвір’ях. Тепер знаходяться такі, що плюють у річки... Ще з шкільної географії людина знає, що ріки це артерії землі. Артерії живлять землю, земля годує людей. А люди... Кидають в артерії здохлих котів, свої поношені черевики, спускають у них різні нечистоти, від яких артерії живлення стають артеріями отруєння. Якби, припустімо, директорові Березівської заготконтори, що на Одещині, О. І. Кормильцеву сказали, що в його артеріях плавають якісь сторонні речовини, він підняв би лемент на весь світ. Рятуйте! Що хочете беріть, тільки очистьте кров у моїх судинах... А в судину землі річку Тилигул щоденно потрапляють з його бойні і свинячі ратині, і коров’ячі роги. І Олександр Іванович мовчить. Директор Березівського побуткомбінату Н. І. Молчанюк не бачить і не чує, як у життєдайну земляну артерію щомісячно пливе близько двохсот кубометрів МИЛЬНОЇ ЛІНИ і всього, що може пливти з лазні. Це в одному місті, в одну артерію. З погляду оптиміста, для «організму» землі це ще не загроза. Така собі локальна інфекція. Стеблівською бавовняно-прядильною ткацькою фабрикою, що на Черкащині, також керують оптимісти. Вони випускають уже в іншу артерію землі Рось барвникові відходи. Тече в Росі не вода, а чорнило. Отак сиди на березі, вмочай перо у річку й пиши. Хоч панегірик на честь директора фабрики М. М. Бондаренка, хоч некролог по всьому живому в Росі. М. М. Бондаренко та інші оптимісти з Стеб-лівської фабрики могли б сказати, що Рось це ще не всі артерії землі. І на Росі світ клином не зійшовся. Поза Россю ще існує ого-го скільки рік. Правда, якби комусь із тих оптимістів лікар сказав, припустімо, таке: Нічого страшного, як ви й помрете. На землі ого-го скільки людей. На вас світ клином не зійшовся. Мабуть, оптимісти закалатали б в усі дзвони совісті і забили б в усі громадянські бубни. Бо життя, як-не-як, усе ж таки своє. Боршівський цукровий завод на Тернопільщині випускає промислові відходи у річку Нічлаву. На березі річки Циганки колгосп «Дружба» цього ж району спорудив гноєсховище і час від часу «піддобрює» рибу органічними добривами. Підгаєцька бойня на Бережанщині забруднює відходами річку Коропець. Спиртозавод, що в селі Довжок Кам’янець-Подільського району на Хмельниччині, запаскудив відходами річку Кар- нп малитку. Теофіпольський спиртозавод річку Полк- ву. У селі Дідівщина на Київщині місцевий кол- госп підтруює річку Ірпінь аміачною водою... Шукати винного в тому, що на території Поло-гівського району Запорізької області майже загинула славнозвісна річка Конка, все одно, що шукати минулорічного снігу. Проте і сьогодні видно, що до її загибелі в основному докла- ли рук меліоратори. Замість того, щоб прочистити старе русло, вони викопали нове. А воно як електрична лампочка не замінить сонця, вентилятор вітру, так меліоративна канава не замінить ріки. Ніхто їх тоді не зупинив, ніхто не подумав, що буде далі. І ось:…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"