Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1975 №17 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1975 / № 17 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1975 №17 Сторінка 3. ДЕБЮТ СТАЖИСТА Стажист слідчого відділу з неприхованим роздратуванням дивився на симпатичну секретарку, яка, забувши про все на світі, дочитувала детектив «Остання справа ведмежатника». У цих детективах суцільна брехня, нарешті, не витримав він, невідомо для чого роблячи наголос на слові «суцільна». Ви так вважаєте? меланхолійно відповіла секретарка. Яв цьому переконаний! вигукнув майбутній слідчий, машинально загортаючи власний недокурок у носовичок, Автори отих карколомних історій все висмоктують із пальця. Взяти, наприклад, мене. Півроку стажуюся, півроку чекаю нагоди показати себе і хоч би один злочин! Кмітливий читач здогадується, що за всіма законами жанру саме в цю хвилину мусить пролунати телефонний дзвінок і красномовного стажиста покличуть до начальника... За півгодини майбутній слідчий уже крокував у напрямку Сімферопольського м’ясокомбінату, на ходу повторюючи завдання: Значить, так: з комбінату зникло п’ять корів. Моє завдання знайти їх і повернути на підприємство. Зупинившись за сто метрів од прохідної, він уважно оглянув місцевість і удавано байдужим голосом поцікавився у продавця морозива: Не бачили тут корів? Корів? перепитав продавець. Одна худа й ряба, інші темно-руді? Так, так, ряба і темно-руді, зрадів майбутній слідчий. Не бачив, холодно відказав продавець морозива. Звичайно, перші невдачі не могли похитнути впевненості стажиста. Зрештою, корова не голка, а підприємство не копиця сіна, афористично доводив він директорові м’ясокомбінату т. Зайцеву, незрозуміло навіщо заглядаючи під його стіл і за портьєри. Він шукав скрізь у цехах і на подвір’ї, на горищі І під сходами, на складі готової продукції і навіть у червоному кутку. Остаточно переконавшись, що сліди зниклих тварин ведуть кудись за меЖі комбінату, він заходився ретельно вивчати кожну щілину в паркані, аж поки не дійшов до прохідної. Охоронник вперто наполягав на своєму: Не могло такого бути, щоб я корів прогавив. А якщо їх замаскували під... когось. Ну, скажімо, плаття і хустку надягли або плащ і капелюх? невгавав майбутній слідчий. Такі номери тут не проходять, впевнено сказав охоронник. Я їх усіх наскрізь бачу. З точністю до грамів можу визначити, скільки чого під тими платтями і плащами проноситься. Куди проноситься? не зрозумів стажист. Куди треба, туди і проноситься, пояснив охоронник. Он, бачите, гладун суне з вусами. Так, скажу я вам, ніякий він не гладун, а дистрофік. Ану, Миколо, йди-но сюди. Що там у тебе під піджаком? Микола стояв перед охоронником, сором’язливо опустивши очі долу. Вісімсот грамів м’яса, півтора кілограма ковбаси? примруживши око, спитав охоронник. Навпаки півтора кілограма м’яса, а решта ковбаса, пошепки уточнив Микола. На очах у майбутнього слідчого Микола катастрофічно худнув. Украли? суворо запитав стажист. Що ви, образився Микола, я просто взяв це собі на вечерю. Він просто взяв на вечерю, підтвердив охоронник. Виявилося, що…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"