Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1975 №23 Сторінка 6

(Гуморески)
Журнал Перець 1975 №23 Сторінка 6 - Гуморески. ГУМОРЕСКА Ні, сказав Дуплій, Носик мені абсолютно не подобається. Одного разу а це саме влітку було потрапив я до нього в колгосп. Спекота надворі стояла здавалося, ще трохи побуду на сонці і перетворюся на біфштекс. На біфштекс? - перепитав Рачок, і очі його заблищали. Еге ж, на біфштекс, підтвердив Дуплій. Натуральний біфштекс... Гарна штука біфштекс, мрійливо проказав Рачок. А коли ще й з цибулькою... Ех!.. Ну-ну, так що там із Носиком? Отож, кажу, спекота стояла дика. Приїхав я, розшукав Носика, для годиться поцікавився, як ідуть жнива, а потім делікатненько так тонко натякаю: «Хотілося б, мовляв по-ближче ознайомитися з виробництвом сільгосппродукції, покуштувати, як мовиться, на зубок». «Зрозумів вас», одказує і тут же тягне мене в машину. «Ну, міркую собі, повний порядок. Зараз підскочимо до якої-небудь тітки Уті в її затишний садочок, сядемо за стіл під яблунькою та як вдаримо по сільгосппродукції, аж луна піде. Почнемо, звісно, із свіженьких помідорчиків та огірочків причому я попрошу тітку, щоб зробила салат і з олією, і з сметаною, а десяток-другий помідорів і огірків щоб ціленькими поставила. Поруч, зрозуміло, молода цибулька лежатиме. Далі, природно, піде картопелька зі шкварками, за нею, само собою, індичка з яблучками та засмажені курчата. Після всього тітка Утя поставить макітру вареників із вишнями та миску меду бажано гречаного. Ну, а пи ти, думаю далі, будемо, вочевидь, коньячок. Носик хлопець з виду інтелігентний, отож на самогон чи горілку гостя не потягне. Та й колгосп не з бідненьких, не розориться, якщо витратить якусь там сотнягу на дружній обід. Тим паче, що за обідом і про справи погомонимо. Ну, а вже потому неодмінно завалюся там же, під яблунькою, подрімати на ряднині. Годинки так три-чотмри...» Ну і... нетерпляче завовтузився на стільці Рачок. Хоч що-небудь було? Дуля з маком булаї Тьху, аж згадувати противної сердито сплюнув Дуплій. Сіли ми в газоне, і ця свм... цей Носик завіз мене прямісінько на поле. До комбайнів. Тягав мене по загінках до самого вечора. Усі бригади об'їздили, і аж уночі повернулися в село... 1 все? з жахом запитав Рачок. Дуплій зневажливо махнув рукою. ЕтІ Не варто й говорити. Ну, запросив мене той Носик до себе додому. Борщем і холодною картоплею почастував. Уявляєш, га? Навіть чарки самогону не запропонував. Ось тобі й Носик... Та-ак, значуще протягнув Рачок. Ніколи б не подумав. От як можна в людині помилитися!.. Зате хто, мені здається, цілком свій хлопець так це Дудога, заявив Дуплій. Цей не підведе. Разів зо три бував я в нього і по вуха був задоволений. Ти тільки послухай, що він якось утнув, блаженно посміхнувся Дуплій. Сидимо увечері над ставочком. Вогнище горить, юшечка в казані булькає, аромат такий, що збожеволіти можна, поруч обліковець Варка під гітару фольклором нас розважає, а Дудога... Ах, чорт як згадаю слинка котиться! А Дудога поставив вереді мною чотири полив’яні миски в першій варена картопелька, у другій мисливські ковбаски (і де він їх тільки знайшов!), у третій смажена баранинка, а а…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"