ГУМОР І САТИРА

Перець 1975 №23 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1975 / № 23 / Сторінка № 5

Перець 1975 №23 Сторінка 5. Знайти чудовисько!.. Ще далеко? запитав я, уповільнюючи крок. Що то значить незвичний до ходьби городянин! посміхнувся мій попутник. Уже недалеко, до Степка якихось шість кілометрів залишилося. Я сам із цього села, отож до самісінької сільради доведу. А ви продовжуйте. Із задоволенням послухаю. Принаймні, йти веселіше... Так на чому ми зупинилися? спитав я. На тому, що якийсь голова колгоспу вийшов одного чудового вечора погуляти, нагадав попутник. Отже, гуляв собі голова понад озером, продовжував я розповідати, гуляв собі, та раптом закляк. З води на нього дивилася страшна потвора. Очі сумні, як у корови, тільки втричі більші, а вуха наче звуковловлювачі. Відкрило страховидло беззубого рота, висолопило язика і, видавши звук, схожий на булькотіння, зникло під водою. Ноги в голови мов до землі приросли. Кілька хвилин, ніби загіпнотизований, дивився він на те місце, де щойно була ця дивна істота. І чимдуж кинувся до села... Того вечора багато разів довелося розповідати йому про зустріч з чудовиськом. Яких тільки гіпотез не висували односельчани. Тітка Варка, наприклад, висловила припущення, що це чудовисько живе в озері ще з тих часів, коли її дід рибу вудив. А баба Оксана теж підтвердила, що не раз у тих місцях чула якесь підозріле булькання. Треба негайно до наукового журналу написати! В крайньому разі до райгазети! запропонував механізатор Григір. До міста варто поїхати, з фахівцями порадитися, заявив молодий агроном Микола. А я б академіків запросив, до Академії наук телеграму відправив би, сказав флегматичний водій Мефодій. Страшнувато, нерішуче мовив голова. Ви навіть не уявляєте, що почнеться! Наїде стільки науковців працювати буде ніколи. Тому інтерв’ю давай, того обідом годуй. А турист попре! Голова як у воду дивився. Не минуло й тижня, а чутка про чудовисько вже до міста докотилася. І таке почалося!.. Разом з офіційними представниками цілком офіційних установ до колгоспу прибули просто любителі екзотики. Спеціалісти по таємничих чудовиськах мали фотоапарати, екіпіровку для підводного полювання й чудовий апетит. Так, як і передбачалось, особливо клопітно було з неорганізованими туристами. Вони розпинали намети біля озера і своїми войовничими вигуками відлякували не тільки всіх тих, хто в озері живе, а й навколишніх собак. Голова остаточно втратив спокій. За популярністю він був у селі на другому місці після отого чудовиська. Голову буквально рвали на шматки, а костюм на сувеніри. Лише вночі він наважувався городами пробиратися до правління, щоб хоч трохи зайнятися колгоспними справами. А справ…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"