ГУМОР І САТИРА

Перець 1976 №01 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1976 / № 01 / Сторінка № 7

Перець 1976 №01 Сторінка 7. Михайло Євграфович САЛТИКОВ-ЩЕДРІН «Історія одного міста». Автолітографія М. Мазрухо До 150-річчя від 27 січня минає 150 ронів від дня народження видатного російського пнсьмениика-сатирииа та революційного демократа Михайла Євграфовича Салтинова-Щедріна. Автор «Губернських нарисів*, «Історії одного міста*, «Панів Голояльових», «За рубежем», «Пошехонсьної старовини», багатьох інших блнснучих иииг, М. Є. Салтииов-Щедрін усю свою творчість присвятив викриттю антинародної суті самодержавства, поміщицько-буржуазного суспільства, утверджував необхідність боротьби проти реакційної політики та сваволі правлячих класів. Творець політичної сатири революційно-демо- дня народження нратичного напрямну, Салтииов-Щедрін збагатив літературу новими ідеями, темами, засобами сатиричної типізації. Однією з прекрасних сторінои творчості письменника є його «Казни», в яиих піддано нищівній критиці всю систему самодержавного ладу, цар-сьну бюрократію, висміяно ідеологію лібералізму, пристосовництва, смиренства, життєву філософію міщанина. Нижче подаємо два уривни з «Історії одного міста», казку «Кисіль» та кілька ілюстрацій до творів М. Є. Салтикова-Щедріна. М. Є. САЛТИКОВ-ЩЕДРІН. Мал. КУКРИНІКСІВ Це величезний письменник, значно більш повчальний і цінний, ніж про нього говорять. Широчінь його творчого розмаху дивовижна. Щедрін ішов у ногу з життям, ні на крок не відстаючи від нього, він пильно дивився в обличчя йому і гірко, пророчо реготав над усіма і всім. Це не сміх Гоголя, а щось значно більш оглушливо-правдиве, більш глибоке і могутнє. О. М. ГОРЬКИЙ. «Пани Головльовм». іудушка Головльов. Мал. Кукрнніксів Ім’я його залишиться назавжди однією з найблискучіших прикрас російської літератури, а його вплив за межами Росії і тепер, після його смерті, буде зростати, І. Я. ФРАНКО. «Історія одного міста». Самозванці. Мал. Кунриніксів ПРО БЛАГООБРАЗНИЙ УСІХ ГРАДОНАЧАЛЬНИКІВ ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД Склав градоначальник князь Ксаверій Георгійович Мікаладзе *. Необхідно, аби градоначальник мав вигляд благо-образиий. Щоб був не гладкий і не миршавий, на зріст був не величезний, але й не занадто малий, зберігав пропорційність у всіх частинах тіла і обличчя мав чисте, не спотворене ні бородавками, ні (від чого боже борони І) злоякісними висипами. Очі в нього повинні бути сірі, здатні, зважаючи на обставини, виявляти і ласку, і суворість, Ніс як слід. Крім того, вій повинен мати мундир. Надмірна опасистість точнісінько так, як і надмірна миршавість, однаково можуть мати неприємні наслідки. Я знав одного градоначальника, який хоч і чудово знав закони, але успіху не мав, бо від сала, якого дуже багато наросло в його нутрощах, задихався. Другого градоначальника я знав дуже худого, який теж не мав успіху, бо тільки-но з'явився на своєму місці, як зразу ж його прозвали оби- Рукопис цей міститься на кількох сторінках і чверті аркуша, хоч правопис його досить правильний, та справедливість вимагає сказати, що автор писав по лінійках. (Вид.) вателі одною з худих фараонових корів, і потім уже жодне з його розпоряджень справжньої сили мати не могло. Навпаки, градоначальник не гладкий, але й не худий, хоч би й не був обізнаний з законами, завжди мав успіх. Бо він бадьорий, свіжий, бистрий і завжди готовий. Те, що сказано вище про опасистість і миршавість, застосовується й до градоиачальницького зросту. Справжній цей зріст між 6-ма і 8-ма вершками. Разючими є приклади, що їх становить недодержання цього на перший погляд нікчемного правила. Мені особисто відомо таких три. В одній з при-волзьких губерній градоначальник мав на зріст три аршини з вершком. I що ж? прибув до того місто малий на зріст ревізор, обурився, почав підкопував тис я й досяг того, що цього, проте, достойного, чоловіка віддали до суду. В іншій губернії такий самий рослий градоначальник мучився від солітера надзвичайного розміру. Нарешті, третій градоначальник був такий малий на зріст, що не міг вміщувати широких законів, і від натуги помер. Таким чином, усі три постраждали з причини невідповідного зросту. Збереження пропорційності частин тіла теж немало важить, бо гармонія є найперший закон природи. Багато хто з градоначальників має довгі руки, І за це з часом їх усувають з посад; багато хто відзначається особливим розвитком інших кінцівок або ж потворною малістю їх, і через те здається смішним або непристойним. Цього всіляко уникати слід, бо ніщо так не підриває влади, як деяка визначна або помітна для всіх мерзотність. Чисте обличчя прикрашує не тільки градоначальника, а й кожну людину, Крім того, воно робить численні послуги, з яких перша довіра начальства. Шкіра гладенька, але не зніжена, вигляд сміливий, але без зухвальства, фізіономія одверта, але без нахабства все це приваблює начальство, особливо, якщо градоначальник стоїть, подавшись тулубом вперед і ніби пориваючись. Найменша бородавка може тут порушити гармонію й надати градоначальникові вигляду найзухвалішого. Друга послуга, що її робить чисте обличчя, є любов підлеглих. Коли обличчя чисте і до того ж освіжується вмиванням, то шкіра стає такою лискучою, що робиться здатною відбивати сонячне проміння. Цей вигляд для підлеглих буває дуже приємний. Голос мусить мати градоначальник виразний і далеко чутний; він повннен пам'ятати, що градоначаль-ницькі легені створено на те, щоб давати накази. Я знав одного градоначальника, який, готуючись до цієї посади, навмисно оселився на березі моря і там з усієї сили лихословив. Згодом цей градоначальник придушив одинадцять великих бунтів, двадцять дев'ять середніх заколотів і понад півсотні дрібних непорозумінь. І все це за допомогою самого свого далеко чутного голосу. Тепер про мундир. Вільнодумці, звичайно, можуть (під особистою, проте, за це відповідальністю) гадати, що перед лицем законів природних однаково, чи кована кольчуга, чи куца кучерська чумарка будуть на начальникові, але в очах людей досвідчених і серйозних матерія ця завжди матиме особливу перед іншими перевагу. Чому так? а тому, панове вільнодумці, що при виконанні казенних обов'язків мундир, так би мовити, передує людині, а не навпаки. Я, звичайно, не хочу цим сказати, що мундир може діяти й розпоряджатися незалежно від людини, яка в ньому міститься, але, здається, сміливо можиа твердити, що при блискучому мундирі навіть сухорлявих градоначальників і тих можна на службі терпіти. А тому, вважаючи, що всі нині існуючі мундири лише в невеликій мірі відповідають цій важливій меті, я вважав би необхідним скласти спеціальну на цей предмет комісію, якій і припоручити накреслити план градоначальницького мундира. З свого боку, я передбачаю можливість подати таку думку: колет з срібного глазету, ззаду страусове пір'я, спереду панцир з кованого золота, штани глазетові ж і на голові з литого золота шишак, увінчаний пір'ям. Здається, що, бувши в та- кому вигляді, кожен градоначальник якнайшвидше всім справам дасть лад. Все сказане вище про благообразність градоначальників набуде ще більшого значення, коли ми пригадаємо, як часто вони зобов язуються мати секретні стосунки з жіночою статтю. Всі знають користь, яка від цього буває,…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"