Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1976 №01 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1976 / № 01 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1976 №01 Сторінка 2. Довелося мені якось прилучитися до пропаганди естрадно-циркового мистецтва. З цісю метою приїхав я у село Ювілейне Цюру-пннського району. Хочете, кажу голові сільради М. Є. Домброаському, дамо вам концерт? Микола Єгороеич знизав плечима: хтозна, мовляв. Не сумнівайтеся, агітую його. Будуть не тільки пісні і танці, а й карколомні акробатичні номери будуть, гумор буде. Все буде. Голова знову промовчав. Ви що, не вірите мені? Охоче вірю, заспокоїв мене Микола Єгорович. А от ви мені навряд чи повірите: ніде влаштовувати концерт. У нашому селі немає клубу. Ніякого? Бодай поганенького? На превеликий жаль. Хоч у майбутньому, звичайно, буде. Скоро почнемо будувати... іду пропонувати естрадно-концертні послуги в село Виноградове того ж району. Голова сільради Л. К. Єрмакова уважно вислухала мене 1 каже; Ласкаво просимо! Приїжджайте, будемо дуже раді. Але врахуйте: виступатимете просто неба на землі. А чому, питаю, не в клубі? Його у нас іще немас, з 1968 року будусмо за рахунок місцевого колгоспу і ніяк не...- Людмила Костянтинівна зітхнула, але тут же оптимістично додала: Зате, коли добудуємо, матимемо справжнісінький храм культури. То ми, уточнюю, виступатимемо на імпровізованій сцені? На кузові машини. А глядачі хоч сидітимуть? Стоятимуть. Ваші умови, не погоджуюся я, нас не влаштовують. Пробачте, що потурбував. А жаль! щиро шкодує Людмила Костянтинівна. Бо п'ять тисяч жителів нашого села знудьгувалися за культурою... Сідаю в центрі села на автобус і їду до Цюрупинська. Дасте, кажете, концерт? здивовано перепитує мене завідуючий районним відділом культури М. К. Уварок. А де ж ми його організуємо? Як це де? Хіба в райцентрі немає Будинку культури? Що з того, що є? Співати, а тим паче танцювати у ньому ризиковано. Чому? Може обвалитися стеля. Вона вже якось падала на голови глядачів... Наше вогнище культури, коли хочете знати, знаходиться в приміщенні, спорудженому багато-багато років тому. А новий Будинок культури, повірте, сім років будуємо. І скоро добудуєте? Роботи ще ой-ой-ой, скільки! Тягне-зволікає генеральний підрядник п'яте управління тресту «Херсоилромбуд», яке очолює товариш Червоненко. Тягне з постачанням матеріалів управління капітального будівництва облвиконкому, яке замовило цей об’єкт... Бюрократичний «бадмінтон». 2 Вийшов я з відділу культури і мізкую: куди ж податися? «Поїду, вирішую, у Нову Збур'Таку Голопристаиського району. Це ж недалеко. Село велике, в ньому напевне мас бути культурний заклад». У цьому селі на мене, виявляється, вже чекали (це ж тільки уві сні таке буває!) А. В. Нижник і Г. М. Коваленко голови тамтешніх колгоспів. Приїздіть усією вашою комплексною концертною бригадою, запрошує Анатолій Васильович, але знаєте коли? Коли? Десь через рік. Одразу ж після того, як збудуємо клуб. Через рік ранувато, заперечив Григорій Михайлович. Клуб у нас буде через два роки і ніяк не раніше. А я кажу: буде через рікі З усією відповідальністю заявляю: ні, не будеї То хоч почали вже будувати? втискуюся я в діалог. Аякже! Вісім років на кошти обох колгоспів будуємо... Так що приїздіть. Ласкаво просимо! Щиро дякую А. В. Нижнику та Г. М. Коваленку за запрошення і рушаю у Чорнобаївку Білозерсь-кого району, котра, за офіційними джерелами, налічує понад дев'ять тисяч жителів. І в котрій, за логікою, неодмінно має бути пристойний клуб або навіть Будинок культури. Телепатія таки існує, посміхнувся мені голова виконкому сільської Ради Г. М, Мартиненко. Оце тільки-но СИДІВ і думав: не дай бог, артисти припруться! А тут і ви на поріг... Ніде вас приткнути: десять літ споруджуємо за рахунок…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"