Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1976 №17 Сторінка 3

(Гуморески, Усмішки)
Перець 1976 №17 Сторінка 3 - Гуморески, Усмішки. ГУМОРЕСКА Переїхали ми нещодавно у новий дев’ятиповерховий будинок. Це, звичайно, не приватний сектор: садка немає коло хати й, отже, хрущі над вишнями не гудуть. Натомість є інші вигоди гаряча вода, ванна, сміттєпровід; можна, не виходячи з дому, позичити у когось «Екстру» (сіль), звіробій (травичку) чи ще щось. Словом, живемо, наче велика, багатоповерхова сім’я. Завжди відчуваєш чийсь дружній лікоть. Навіть уночі. Прокинешся, бува, від якогось страхітливого сну, прислухаєшся до бурхливого калатання серця і лежиш, неспокійний, намагаючись второпати, що воно й до чого. Потім почуєш рівне дихання сусіда і сам заспокоюєшся. А суботньої чи недільної днини виходиш у коридор, куди чоловіки-курці збираються погомоніти Часом перебіг думок співрозмовників буває аж надто несподіваним. Лише кілька днів тому ми з Іваном Пилиповичем, сусідом знизу, мирно й жваво обговорювали незвичайні зміни в погоді, а це якось підступає він до мене з явно недружніми намірами: Ну, то як, сусіде, будемо битися чи миритися? Чого б, кажу, ми билися, коли всі люди прагнуть до консолідації? Це, мабуть, ті прагнуть, кого згори не заливають... Ви хочете сказати, що ми вас залили? Не тільки сказати, а можу й показати... Бути цього не може! В нас усі крани справні, і мн ніколи не залишаємо їх відкритими. Охоче вірю, бо патьоки в моїй квартирі над вікнами. А-а! Це, видно, коли була злива із шквалистим вітром... Саме так. Ви, напевне, любите свіже повітря... Вікна були зачинені на шпінгалети. І все ж вода потрапляла до приміщення... На жаль. Крізь щілини у рамах. То треба ж було якось зарадити цьому! Намагалися. Всією сім’єю. Я з матір’ю збирав воду у великій кімнаті, дружина на кухні, дочка в дитячій кімнаті. Ганчірки, поролонові губки, тази, відра, ночви все було пущено в хід. Син ледве встигав виносити воду... І все ж ви залили нас! Прикро, звичайно, але нашої вини тут нема. Ми зробили все, що могли. Але ж мусить бути винуватець!.. Звичайно, є: рами ці з нашого міського деревообробного комбінату. Так що винного вам і не треба далеко шукати. Іван Пилипович хотів щось сказати, але постояв якусь мить із розкритим ротом і пішов мовчки. ...Вчора нам замінили (без будь-яких витрат із нашого боку) всі віконні рами: на найближчі дні синоптики знову обіцяють зливу із шквалистим вітром. Добре, що Іван Пилипович живе піді мною. А те, що він директор деревообробного комбінату, який ті рами продукує, іще краще. Для мене, в кожному разі. Віктор МУРАВЙОВ. м. Харків. Мал. А. АРУТЮНЯНЦА ПЕРШИЙ ДЗВІНОК Мал. І. АЛЕКСАНДРОВИЧА Товаришу директор, у перший клас вашої школи поступив синон самого Івана Григоровича Петренка, так що дивіться тамі.. Мал. А. БОРДУНІСА Як деяким учням уявляється початок навчального рому. ЛІРИКА УСМІШКА Дали Колись чумаии в Крим по сіль їздили і назад благополучно поверталися. Тан щастило їм тому, що подорожували вони не на возах виробництва Кіровоградського заводу ім. Кірова. Про це розповідалося в замітці «Друже Перче!» (журнал № 12 за 1976 рік). Ян повідомили з Кіровограде!»- перцю! иої обласної лабораторії держнагляду за стандартами та вимірювальною технікою, фанти підтвердились. За незадовільне перів, ництво виробництвом, систематичний випуск возів низької якості директора заводу Нагорно-го П.…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"