Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1976 №16 Сторінка 3

Перець 1976 №16 Сторінка 3. НЕ ВПІЗНАТИ Ви навіть не уявляєте, який широчезний діапазон має ваш голос. Ви можете співати одночасно басом і тенором, баритоном і колоратурним сопрано. Пісня у вашому виконанні або переходить на вкрадливий шепіт чи завмирає зовсім, або звучить голосно, мов зведений хор. Ваш спів може одночасно нагадувати і мелодеклама- цію, і плач. Причому всі ці несподівані звукові ефекти від вас не вимагатимуть ніяких зусиль. . Варто записатися на стрічку і встановити її в магнітофон, а такі машинерії випускає запорізький завод, як ваш голос негайно змінюється до невпізнання Природно, що так само міняються й голоси відомих співаків у тофона. виконанні цього магні- ДО ВАШИХ ПОСЛУГ Книжкову шафу виробництва Кіровоградського меблевого комбінату, в якій усе розхитане й покрите тріщинами, зовсім не обов'язково викидати на смітник. Якщо розібрати її на дощечки, то вийде чудовий матері- ал для спорудження шпаківень. А як дуже постаратися, то можна з кожної шафи зробити кілька книжкових поличок. 43 таких шафи, що експонуються на нашій виставці, до ваших послуг, шановні умільці. готоажсть НОМЕР ОДИН іойову го- СПРОСТУВАННЯ Шановний виставком! Нашу їдальню часто лають за те, що ми не подаємо відвідувачам нічого гострого. Офіційно заявляємо: це не так. Є у нас гостре. Узяти хоча б виделки, що їх випускає Ка-м'янець-Подільський металоштампувальний завод. У них такі гострі ручки, що відвідувачі пальці собі ріжуть. Директор їдальні В. ТИНДИК. переяаюїь із ВИ цької області, по іевій пожежній службі оголошено товність номер один. Пожежники ще раз перевірили надійність усіх систем і мобільність технічних засобів. Тег пружено чекають і клики. Річ у тім, щ петівський завод м виробів випустив ' ву партію газових А в плитах тих кранів ні сюди, ні не іер на-на ви-Ь Ше-Жтало-Ярго- Йлид* ручки туди На повертаються. яких узагалі подані, й доводиться ре-іювати полум'я за дорогою обценьків. Га муть, гуя ПО- ЗОВІ М коли Гм з же, будьч» пролунати «Рятуйте!»! макет* :ої ми відчаї МЕЛПОПОЛЬ 3*ВОЙ Я? отв аВЮН0ЛЬ0Р- н Д0 ВЯ- «ВІ0Рч0Р,АЕД ЗВІДКИ ЇМ ЗНАТИ... УСМІШКА Купили дві каструлі емалевих. Радій, жінко. Це тобі. Тримай! Потім трапились нікельована сковорода і електрокамін. Відтак купили манки й макаронів. На першому поверсі універмагу придбали кілька метрів кримплену. На другому модні чобітки і дитячі валянки. На третьому лу-нохода і парасольку. Ще більше поталанило на базарі. Там знайшлися племінні кролі. Потім камбала і лимони. З чавунними колосниками у навантаження. І посилалося: м’ясорубка, трансформатор, свиняча голова, етажерка, ночви, телеантена. Андрію! заволала посеред вулиці дружина. Хо і колосники візьми. Люди скажуть, що жінка нав'ючена, а чоловік порожняком іде. Засміють! Не бійся Не засміють. Звідки їм знати, що я твій чоловік? Віктор ЕНДЕБЕРЯ. (ІЗ ЩОДЕННИКА ВІДПОЧИВАЮЧОГО) 1 липня. Ніч. Щойно прибув до санаторію «Блакитна затока». Маю окрему кімнату на сьомому поверсі. Пізно, тож побачення з морем доводиться відкласти до ранку. Треба тільки встигнути захопити найзручніше місце на пляжі. 2 липня. Шоста година ранку. Поспішаю на гобачення з морем. Шість годин десять хвилин. Застряг у ліфті десь між п'ятим і четвертим поверхами. Викликаю ліфтера. Чути, як сходами вниз мчать відпочиваючі займати місця на пляжі. Якщо мене зараз визволять із цієї пластикової буцегарні, я ще встигну знайти «грибок» у другому ряду. Шість годин п’ятдесят п'ять хвилин. Становище моє ускладнюється. Мав розмову з представником місцевої адміністрації. З'ясував, що ліфтер тітка Клава відбула позавчора на місячний семінар, її заступниця нічого в ліфтах не тямить. Вимагаю зустрічі з директором. А він, виявляється, приходить на роботу о дев'ятій. Хочеться їсти. Одинадцята година. Директор з'явився біля ліфта о пів на десяту. Ще раз розповів про семінар, про тітку Клаву, про некомпетентність її заступників. Щиро поспівчував мені і пообіцяв вирішити питання з харчуванням. В гаражі знайшли шланг, з їдальні принесли каструлю компоту. Годують мене через вентиляційний отвір. Калорії в компоті, звичайно, не ті, але з голоду я не вмру. Приходив шеф-кухар, взяв у мене замовлення на обід. Двадцять друга година. На обід шеф-кухар приготував спеціально для мене р денький, але 4 ЗАПОРУКА ОВГОЛІТТЯ КУТОЧОК РАЦІОНАЛІЗАТОРА Отже, дорогі жінки, наслідуйте мій приклад, ви побачите, який буде ефект. М. НЕСМАЧНА, домогосподарка. Мабуть, і вам, дорогі жінки, часто доводиться чути від своїх чоловіків: Знову картоплю пересолила! Знову юшку переперчила! А деруни! Прісні, наче хліб для діабетиків. Ображає це господарку. По собі знаю. Ну, бувають кулінарні невдачі. Але ж то окремі випадки. Так от, після чергового подібного зауваження чоловіка я вирішила його провчити. Від сьогодні, кажу, переводжу тебе на гастрономію. Зокрема, на молочні продукти. Він лише хихикнув у відповідь. Мовляв, теж мені знайшла, чим лякати! Нічого, думаю, смійся, смійся. Плакатимеш скоро. Приношу йому кефір на сніданок. Покуштував і скривився, наче від кислиці. На вечерю сир подаю. Він весело береться до їжі. Та раптом бачу, хоче щось сказати, але рота не може розтулити. Заціпило йому. Де ти такий сир узяла? нарешті спромігся запитати. У нашому молочному, спокійно відповідаю. На, запий молоком. Запив він. І знову носом крутить: Ти що, гірчицею молоко розбавила? питає.…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"