ГУМОР І САТИРА

Перець 1976 №08 Сторінка 7

(Казки)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1976 / № 08 / Сторінка № 7

Перець 1976 №08 Сторінка 7 - Казки. Мал. Р. САХАЛТУЄВА КАЗКА На одному Велотреку був собі Гоночний Велосипед. Як і всі велосипеди на світі, він теж мав двоє коліс переднє та заднє і нічим, абсолютно нічим не відрізнявся від своїх колег. І бути б йому невідомим, звичайнісіньким спортивним велосипедом, ЯКИХ СОТНІ миготіли доріжками Велотреку, якби не його Заднє Колесо. Одного разу, коли на Велотреку відбувалися загальні збори з єдиним питанням на порядку денному: «Як швидше прийти до фінішу», Заднє Колесо нашого скромного і непримітного Велосипеда взяло та й заявило на-увесь Велотрек: Досить нам, заднім колесам, відставати від передніх! Можна подумати, що в нас спиці з лика зсукані і тому ми не здатні розірвати фінішної стрічки. Геть інерцію задніх коліс! Навіть котячись позаду, нам треба думати, як прийти до фінішу першими. Закликаю вас, задні колеса, вперед, до перемоги! Що тут зчинилося!.. Увесь Велотрек загримів від оплесків такого ще ніхто тут не чував... Подальші промовці на всі заставки вихваляли ініціативне Заднє Колесо за благородний порив, за волю до перемоги. І кожний оратор закликав передні колеса вчитися у Заднього... Щоправда, розгублений і ошелешений Велосипед щось хотів було заперечити, але тільки він заїкнувся, як його тут же піддали суворій критиці за затиск цінної ініціативи свого Заднього Колеса. А ще через кілька днів ініціативному Задньому Колесу позачергово виділили новеньку шину та вставили блискучі спиці, що аж спалахували білим сяйвом. Тут же скликали збори, і Заднє Колесо, під бурхливі оплески викотившись на трибуну, заявило: Беру на себе конкретне зобов’язання: наздогнати і перегнати Переднє Колесо і першим прийти до фінішу! ...Відтоді спливло кілька років. Задньому Колесу все ще не вдалося обігнати переднє, але... Але на всіх зборах, у всіх промовах, звітах і резолюціях його незмінно хвалять за виявлену ініціативу та волю до перемоги. Завжди преміюють новими шинами, спицями і шарикопідшип-никами... І, як завжди, закликають передні колеса брати з нього приклад, як треба боротися за першість. Валентин ЧЕМЕРИС. м Дніпропетровськ Що у вас на обід? Як вам не соромно’ Другий місяць у нас обідаєте і ніяк не запам'ятаєте. Жила-була в одному колгоспі свиноматка. Звичайна. М’ясосальна. Під час прогулянки зі своїми поросятками вона їх навчала: Як виростете, станете дорослими, наберете за шкіру сала і вас повезуть, щоб переробити на ковбаси, на шинку чи на тушонку, то намагайтесь ні в якому разі не потрапити на Могилів-Подільський консервний завод. А чому? зацікавились поросята Тому, що на тому заводі люди чинять з нами, свиньми, не по-свинському... А як? Розкажіть! Як бачите, нас, свиней, тут, на колгоспній фермі, люди шанують, доглядають: дають удосталь їсти й пити, миють нас і прибирають після нас. А ми, свині, тільки те й знаємо, що їмо. спимо та інколи прогулюємось, бо більше нічого й робити. За все це ми вдячні людям і розплачуємося з…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"