Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1976 №08 Сторінка 5

Перець 1976 №08 Сторінка 5. Орджонінідзе місто приємних несподіванок. Навіть для того, хто, скажімо, збирається в столицю Північної Осетії, а потрапляє випадково в мальовничі степи південної Дніпропетровщини і несподівано для себе знаходить інший Орджонінідзе: зелений, молодий, трояндовий, з чистим, сухим повітрям безмежного степу. І як дихне тим повітрям, тан негайно пише службовцям залізниці і просить терміново переадресувати контейнера з його багажем сюди, на нову адресу. Принаймні, нас у цьому постійно запевняли мешканці українського Орд-жонікідзе, цієї степової перлини. І ми їм вірили. Бо Орджонінідзе справді місто приємних несподіванок. Починаються вони ще в готелі, де вам гостинно кажуть: «Місця є. Який вам номер, поверх? У нас готель один з найкращих в області». Друга приємність вам не тикають анкет і не кажуть: «Заповнюйте. У двох примірниках». Цього тут нема. І аж не віриться, що вам, людині, яка багато часу проводить у готелях, цього разу у анкетній графі «Мета приїзду» не доведеться писати «Пограбування банну» чи «Вилов метеликів», як інколи пишуть жартівники, і на ті писання ніхто не звертає уваги. Орджонінідзе славне місто. Просто важко уявити, що місто гірників своєю тишею, своєю зеленню, своєю нвіту-чістю вам нагадує не місто, а швидше комплекс будинків відпочинку, санаторіїв, куди постійно приїжджають творчі колективи театрів Дніпропетровська, Києва, Москви, Ленінграда, артисти Грузії, Азербайджану і, звичайно, Північної Осетії. зіуми, солідні наради. Скажімо, по рекультивації. Адже саме в Орджонінідзе столиці марганцевої руди вперше у вітчизняній і зарубіжній практиці впроваджено метод відновлення земель. Тут гірники вперше відмовилися від шахт. Тепер їм за шию не капає. Руду добувають відкритим способом на глибині 80 90 метрів. Можна сказати, на свіжому повітрі. Вперше відмовилися від шахт і вперше почали класти оті верхні шари землі «на своє місце» та повертати колгоспам. Земля почала плодоносити. Яке б ви думали? Свято «Нептуна». Чим не несподіванка »ля степу? Та ба... Степ той незвичайний: у відпрацьованому кар'єрі створено штучний рукав степової річки Базавлук. От вам і своє, орджонікідзевське, маленьке море, і свій великий плавальний басейн! І все це створено робочими руками. І самодіяльний історико-краєзнавчий музей на громадських засадах, якому Міністерство культури УРСР присво- на Трудового Червоного Прапора О. I. Кривобока. Або заслужену будівельницю УРСР, бригадира малярів «Марганецьрудбу-ду» Г. Я. Чилигіну, яка нагороджена орденом Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора, та її бригаду, в якій 39 аівчат і один хлопець. Кажуть, в Орджонінідзе немає жодного будинку, до якого не торкалися б руни дівчат Чилигіної. Несподіванкою для нас була й довжелезна черг- біля магазину, нуди щойно під’їхала машина з товарами. Що привезли? запитали ми у директора магазину Л. П. Голоденно. Книги, посміхаючись, відповіла вона. Для нас це не дивина. Орджонікідзевці читають найбільше з усіх на Дніпропетровщині. І точно: на 43 тисячі чоловік населення міста тут припадає 76 тисяч Ще й досі про наше існування мало хто знає, кажуть, здається, трохи з болем орджонікідзевці. Воно й не дивно. Місто молоде. Там, де ще вчора за скіфськими курганами шелестіла тирса, наввипередки з вітром мчало перекотиполе, сьогодні ви- і. росли нові багатоповерхові будинки, кінотеатр «Марс», ресторан «Скіф», готель «Юність», нові магазини, нові клуби, нові житлові масиви. Точніше б сказати, виросли молоді масиви, МОЛОДІ бібліотеки. Все тут - ЛГОЛОДР. У 197 5 році місто аідсвятмупало свій Перший ювілей, Йому ТОДІ…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"