Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1976 №03 Сторінка 3

Журнал Перець 1976 №03 Сторінка 3. Ярослав КОРОЛЕВИЧ ПОВЗУЧИЙ ДРУГ БАЙКА Гадюка на ніч в стайню заповзла І примостилася під боком у Осла. Пробач, потурбувала, любий друже, Але надворі ніч, і я замерзла дуже. Мене ж, на жаль, своя не гріє кров, Пусти погрітися, будь ласка, не відмов. Я за добро твоє віддячу, далебі, Довіку другом буду я тобі... Осел же нудьгував на самоті. Він другові зрадів: Зарадимо біді. Нехай собі надворі вітер свище Не пропадем! Тулись до мене ближче... Поснули... Серед ночі ненароком Осел спросоння придавив Гадюці хвіст, І друг повзучий показав свій хист Ослові дружба вийшла боком!.. Ну, а Гадюка далі поповзла Шукати іншого Осла. НАДІЙНА ПОЗИЦІЯ БАЙКА Угледівши на задніх лапках Жучку, Що ладилась лизнуть Хазяїнові ручку, Барбос звернувся до Сірка сіарого: Не осягну я розумом своїм, Чого й для чого Вона завжди на задніх перед ним? Невже ж не розуміє шолудива, Що нам на двох стояти не властиво? Це ж осудовисько, ганьба для всіх собак, Що день при дні вона вистоює отакі Ет, розсміявсь Сірко, дурна ти голова: То Жучка на життя відстоює права. ГУРТОМ Гуртом шакали якось Лева з’їли. А кажуть, що нема в шакалів сили. ПРО ВСЯК ВИПАДОК Боявся мух ганяти, бо хтозна Усяке може трапитись в житті: Ану, як з мухи зробить хто слона, То що тоді? СЛУШНА ПОРАДА Щоб прислухались до тебе, Небагато, власне, й треба: Спробуй раз замовкнуть вчасно От і вся наука! Ясно? Дали перцю! У закусочній с. Ясна Поляна (Червоноармійський район Житомирської області) завжди було весело. Тут не лише сміх лунав, а й від пісень аж шибки деренчали. Такий веселий настрій у відвідувачів створювала буфетниця Галина Федорівна Коцюба, бо в погоні за планом навіть до бокала пива неодмінно ще й вина склянку додавала. А не візьмеш вина пива теж не скуштуєш. Про це йшлося у фейлетоні «Під тараню...* («Перець» № 19 за 1975 рік). Заступник голови правління Житомирської облспоживспілни т. Дем’янюк повідомив редакцію, що за порушення правил торгівлі Коцюбу Г. Ф. від обов'язків буфетниці звільнено. Мал. В. ГОНЧАРОВА Без слів. у себе протримати, а звідти бадьоро відповідають: Запізнилися ви зі своєю інформацією. Він у нас уже не працює! І справді: два дні, виявляється, як звільнився за власним бажанням. Заднім числом, правда, звільнився, але це вже не головне. Головне, що на добре ім’я підприємства такий-сякий тіні не кинув. Дехто, як, наприклад, керівники першого, другого й п’ятого рембудуправлінь тресту «Вороши-ловградміськбуд», взагалі не вважає за потрібне на міліцейські сигнали відповідати. І хоч, як запевняють керуючий трестом В. М. Козинцев та секретар…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"