Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1976 №02 Сторінка 4

(Гуморески)
Перець 1976 №02 Сторінка 4 - Гуморески. Мал В. ГЛИВЕНКА Бачу, що в обох у вас серцево-сусідисті захворювання! дивовиддя ГУМОРЕСКА ...Я зупинився раптом біля прилавка в гастрономі, немов паралізований. На мене дивилася чистими, привітними очима, осяяна чарівною усмішкою, з великим гастрономічним ножем у правій руці, молода богиня... Спочатку я подумав, що та гіпнотична усмішка дарується такому ж молодому красеню, як і вона сама, але, озирнувшись крадькома, зафіксував позад себе згорбленого дідуся у вицвілому брилі з житньої соломи і з двома диньками-ду-бівками в старенькій аврсьці, а далі стояли жінки різного віку і, здебільшого, чомусь сердиті... Не зводячи з богині захопленого й здивованого погляду, я несміливо подав їй чек. Боже ж ти мій, як увічлива і ніжно взяла вона той чек з моїх рукі Як невимушено, я сказав би, художньо, нарізувала вона акуратними пластівцями полтавську ковбасу!.. Інший художник не так вправно й граційно володіє пензлем, як вона отим довжелезним ножем. З благоговінням узяв я старанно загорнутий пакуночок з її тендітних ручок і ще якусь мить стояв, неспроможний вирватися з магнітного поля гастрономічної богині. І диво дивне, я не побачив у неї невдоволено насурмлених брів і не почув отого безпідставно сердитого окрику, що іноді ми чуємо в магазинах: «Чого витріщився, як теля на нові ворота?! Одержав своє і тупай, не оглядаючись!..» Навпаки, дівчина м’яко і винувато, як здалося мені, вклонилася, ніби хотіла цим сказати, що аудієнцію закінчено... Отямившись, я метнувся з гастроному в підземний перехід під Хрещатиком, купив букетик червоних гвоздик і миттю повернувся до магазину, ховаючи квіти за спину, щоб не наразитись, бува, на язикатих сусідів, які могли б, ризикуючи навіть спізнитися на роботу, тут-таки податися додому і донести на мене, як на зальотника, моїй ревнивій дружині. Вибравши слушний момент, я ніжно поклав…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"