Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1976 №22 Сторінка 3

Перець 1976 №22 Сторінка 3. Без взаємності, як відомо, нічого не зробиш Ані сім’ї не збудуєш, ані діточок не заведеш, ані навіть на поїзді не проїдеш (бо як би ви не хотіли покататись, але коли залізниця не має бажання чи можливості продати вам квиток, то ви так і залишитесь удома). Цю істину я просто так, між іншим, нагадав. Бо в даному разі взаємність якраз мала місце. У наявності був повний збіг бажань. Тобто В. Назарук хотів одержати вищу сільськогосподарську освіту. І цього ж прагнув колгосп ім. XXII з’їзду КПРС Володимир-Волинського району. Документальним виразом цього зворушливого збігу й стало направлення, видане Назарукові правлінням артілі у Львівський сільгоспінститут. Студентські роки, як їм і належить, проминули швидко, напружено й весело. В. Назарук склав кілька десятків екзаменів та заліків. Правління колгоспу видало йому за це у вигляді стипендій 2035 карбованців. І от молодий спеціаліст повертається до рідного колгоспу. І цілих півроку працює бригадиром комплексної бригади. А потім збіг чомусь скінчився, бажання розбіглись. Назарука звільнили з посади бригадира. А іншої роботи за фахом правління колгоспу надати йому не спромоглось. І він перейшов у сусідній колгосп, де працює агрономом. Ну, в даному випадку, як висловлюються вчені економісти, буде десь близько п’ятдесяти процентів біди, тобто, простіше кажучи, півбіди. Бо ж усе-таки півроку відпрацював чоловік у своєму колгоспі. Та буває і не так ідилічно. У цьому ж районі колгосп «Шлях Леніна» направив у технікум Н. Боруцьку. Закінчила, повернулась. А роботи за спеціальністю в артілі, кажуть, нема. І для М. Сабельника, на навчання якого в технікумі колгосп ім. Леніна Рожищенського району витратив дві з половиною тисячі карбованців, роботи не знайшлось. І навіть для випускника Львівського зооветінституту Г. Ільчука у рідному колгоспі «Прапор Жовтня» (Локачинський район) також нічого не змогли підшукати. Так їм і сказали: була, мовляв, без радості любов, розлука буде без печалі. І працюють вони тепер по різних організаціях та установах. Люди, яких прийнято називати наївними, прочитавши це, здивуються. Я теж належу до таких людей. І тому також дивуюся як таке могло статися? Невже згадані (те й деякі інші) колгоспи перенасичені спеціалістами? Ні, звичайно. За офіційними даними обласного управління сільського господарства, в колгоспах та радгоспах Волині бракує дві третини потрібних спеціалістів з вищою та більше половини спеціалістів із спеціальною середньою освітою. Тоді залишається думати Мал. В. ГОРБАЧОВА , І Ангіна? Та ні, цілісіньку годину доводив лікареві, що в мене горло болить! одне: у цих колгоспах, вочевидь, діють за принципом того багатодітного газди, який спочатку навмання купує костюм або черевики, а потім уже думає, кому з членів сім’ї вони підійдуть. Тільки я, признатись, таких господарів у житті не зустрічав. А от серед господарів колгоспів, виходить, трапляються. Ну, не те, щоб на кожному кроці, а все ж значно частіше, ніж це потрібно для ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва. Спочатку, значить, швидко посилають на на,-чання, а вже згодом починають замислюватись над тим, куди вирощеного спеціаліста подіти. Та в багатьох випадках, правду кажучи, особливо й не замислюються, бо вже з самого початку керівники колгоспу точно знають, що…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"