Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1976 №11 Сторінка 9

(Народні усмішки)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1976 / № 11 / Сторінка № 9
Перець 1976 №11 Сторінка 9 - Народні усмішки. За тридев’ять земель, у тридесятому царстві жив-був добрий молодець... Так починаються всі древні оповіді.. Але оскільки наш герой явився не з казкового світу, то розповідь почнемо трохи по-іншому. ...У селі Козловщина, що розляглося серед степів Полтавської області, жив-поживав та горя не знав директор Будинку культури Сергій Олексійович Декань. Жив собі тихомирно, всю силу та енергію віддаючи мистецтву. І все було б добре, якби одного прекрасного ранку Сергій Олексійович раптом не відчув, що йому в житті чогось такого не вистачає... І зрозумів: слави. А конкретно слави літературно-мисливської. Добре було б стати, скажімо, безстрашним мисливцем, як, наприклад, Дерсу Узала, котрого обезсмертив письменник Арсеньєв, або як Зеб Стумп герой одного з романів Майн Ріда. А що? Знайшовся б, може, і у Сергія Олексійовича свій талановитий біограф, і його ім’я прогриміло б на увесь світ!.. Сказано зроблено. Вже начищено рушницю, набито патронташ, тільки одягай кожуха і вперед, на двобій із небезпечними звірами... Та що за напасть! Якось неспокійно, моторошно на душі. Хоч тигри і леопарди на Полтавщині, скажімо, й не водяться, але вепр також створіння не з лагідних... Самому на вепра? Страшнувато... Дай загляну до Кухаренка, вдвох не одному, та й веселіше буде. Так уже й бути, нехай і Івану Івановичу дістанеться якийсь промінчик невмирущої літературно-мисливської слави! Івану Івановичу що: на полювання, так на полювання. І вже далеко позаду школа, де працює він кочегаром, лише дим-димок привітно куриться услід. Рожеве сонце високо піднялося над горизонтом. Дерева дружньо кивають вітами. Все благословляє на вдачу. Звідкись здалека вітер доніс тихе песац-ування кабана. Мисливці на сторожились. Декань міцніше стис приклад. Кухаренко дістав ножа і перевірив рушницю. Готово, пора. 1 мисливці кинулися на звук. «Однак зараз не сезон, подумав Сергій Олексійович, і полювання навіть по ліцензіях заборонено». Та відразу відкинув цю думку як негідну його, справжнього мисливця, героя майбутніх захоплюючих оповідань, а може, й романів... А ось і він, довгожданий. Залп. Кабан намагається втекти. Але ще один постріл і все. Він уже нікуди не втече. Зняти шкуру і поділити м’ясо справа недовга. І ось, горблячись під важкою ношею, Декань та Кухарен ко дісталися до села. Приємний запах смаженої свіжини навівав Сергію Олексійовичу плани нових операцій. Йому не давали спокою лаври Зеба Стумла... І раптом у світ привабливих мрій увірвалась жорстока дійсність. На порозі стояв єгер. Минуло кілька днів. На душі у директора Будинку культури було сумно і гірко. Штраф у розмірі 300 карбованців довелось поділити з другом. Та що ця сума в порівнянні з розбитою мрією, нездійсненими…
 Народні усмішки

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"