Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1976 №21 Сторінка 5

(Сатиричні мініатюри)
Перець 1976 №21 Сторінка 5 - Сатиричні мініатюри. ІНДУСТРІЯ ПОБУТУ В З А К УТНУ Про покійного діда Санчука у моєму селі казали: 1 швець, і жнець, і на дуду грець». Геть на всі руки був майстер: ні до коваля, ні до шевця, ні до скляра, ні до годинникаря на поклін не ходив усе робив собі сам. Воно добре самому усе вміти і ні від кого не залежати. Але, з іншого боку, цивілізація шпарить уперед такими шаленими темпами, шо найрізнобічнішому індивідові стає все важче бути спецом з усіх галузей. І якщо ви, скажімо, мікробіолог, а у вас зіпсувався телевізор, то ви, навіть роззувшись, не ризикнете залізти у цей ніжний електронний витвір. Бо вам треба напружувати весь інтелект для виведення нової культури корисних бактерій, а не хапатися, скажімо, за дратву і шило, щоб відремонтувати собі черевик. Для цього у кожному більш-менш солідному населеному пункті є спеціальні підприємства Міністерства побутового обслуговування. Тільки за роки дев’ятої п'ятирічки, розповідає начальник Кіровоградського обласного побутуправління В. І. Будько, ми впровадили понад 60 видів нових побутових послуг. Маємо п’ять фабрик, один завод, двадцять комбінатів (з них два в Кіровограді), два спецбуд-управління. І розмах, і цифри вражають. Це вам не кустарщина, а, можна сказати, ціла індустрія побутового сервісу! Та коли приглянутися до деталей, то ця картина іноді виглядає не так захоплююче. Справді, є фабрики, є комбінати і комплексні приймальні пункти. Але ці гучні назви не скрізь, м’яко кажучи, гармонують із тими, подекуди примітивними, облупленими приміщеннями, в яких трудяться сподвижники індустрії побуту. У місті Помічній мені довелося побачити таку картину: біля ветхого архітектурного витвору сидять у затінку на винесених стільцях кілька жінок і шиють. Душно всередині, кажуть. Ні вентиляції, ні простору. Справді, весь простір у ательє до міліметра заставлений швейними машинами, а також підпірками, щоб не обвалилася стеля. Не шикарніш! апартаменти і в селі Глодоси Новоукраїнського району: ремонтували їх, кажуть, уже 80 разів, але ходити по цій майстерні усе-таки мимоволі намагаєшся навшпиньки. У самій Новоукраїиці Будинку побуту як такого нема і на найближчі роки не передбачається. Комплексний приймальний пункт у селі Липияжці Доброзеличківсь-кого району розмістився у колишньому крихітному магазинчику, куди двом чоловікам зайти уже важко. Втретє поміняло свою дислокацію телеательє у райцентрі Новоархангельську, і все в будівлях, призначених під знос. хОце тепер ми в колишній міліції, каже завідуючий Валерій Чорний, а там знову кудись перекочуємо...» Що й казати, кіровоградські побуто-вики потроху розбудовуються: з’являються нові Будинки побуту, ательє, комбінати. Але в одних місцях, як, скажімо, в Помічній, будівництво йде, як мокре горить, в інших як, приміром, у Добровеличківці, тільки розмови про нього точаться. У самому Кіровограді виблискує скляними вітражами завод Ремпобуттехніка». Прийняли його побу-товики на свій баланс у кінці минулого року. Прийняли... з 98-ма будівельними недоробками. Внутрішня екіпіровка цього підприємства, на відміну від зовнішнього вигляду, далеко не архісучасна. Половини обладнання зовсім немає: кошти, сво- го часу відпущені на нього, пішли на зовсім інші потреби. Директор заводу В. І. Генов завів меие у здоровенний цех, у якому стоять... два тенісні столики. Не подумайте, що це спортзал, пояснив директор. Тут повинні стояти верстати. Другий цех, іще більший, теж пустує. З постачанням не веселіше. Спеціалісти по ремонту електроприладів, ідучи на роботу, професійно поглядають навколо: чи не валяється де випадково шматок мідного дроту, бо централізованим порядком вони не одержують ні мотка. Металу дають 25 тонн на рік, у той час як його потрібно лише на місяць не менше 60 тонн. А якщо у холодильному агрегаті вашого холодильника відпаялись певні деталі то, будьте ласкаві, пожертвуйте ремонтникам срібну ложку зі свого сімейного столового сервізу: срібного припою з міністерських складів тут практично не одержують. Заводський транспорт можна хоч зараз демонструвати на виставці, присвяченій історії вітчизняного автомобілебудування. Деякі машини 25-річної давності! просто страшно випускати за заводські ворота. До спецмашин ЕРАЗ-762 немає жодної запасної частини. А віддалі в області немалі: півтори сотні кілометрів з півночі на південь і триста з гаком зі сходу на захід. Тож власники зіпсованих пральних машин, холодильників та іншої домашньої техніки, буває, місяцями виглядають рятівника-механіка, а рятівник сам не дасть ради своєму транспортному засобові.…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"