Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1976 №23 Сторінка 7

(Гуморески)
Перець 1976 №23 Сторінка 7 - Гуморески. НАШІ ВИДАТНІ ОДНОПЕРЧАНИ (Борис Шаповал) Бе-Ша Сивина шановні... З днів боїв на полі ратнім Досі не плоша: І сьогодні, вк солдат він! Отакий Бе-Ша. В дружнім колі, вк І в «Перців, Сміх, мов Із ковша. З добротою в щирім серці. Отакий Бе-Ша. Бюрократу І чинуші Дасть він одкоша: Влучно б'є в мерзенні душі... Отакий Бе-Ша. Шаповалу почесне звання діяча мистецтв України. З Степан Олійник написав (1895 1968) 1 ГУДЛІВЕР У США Славучені штати СЛУЖБОВИЙ ПЕС Викохали... Дід М о р о з: Замітати чи ти сам прибереш! Дисертацій: Захистіть мене від дисертанта!» Борис Мусійович Шаповал (Бе-Ша) належить до когорти тих видатних худож-ників-карнкатуристів, творчість яких розквітла й змужніла на сторінках «Перця». Ветеран Великої Вітчизняної війни, Бе-Ша одразу після демобілізації з армії знову прийшов у «Перець» і плідно працював у його колективі до останнього дня свого життя. У день 40-річчя журналу Президія Верховної Ради УРСР присвоїла Борису Мусійовичу заслуженого цієї нагоди такі рядки: то тільки зовні! Молода душа! Не старіє він, Отакий Бе-Ша. З одного корита. ШПІОНАЖ н гокАци Загострюється й поглиблюється загальна криза капіталізму. Від своєї тіні не втечеші І перед образом твоїм Неутомленниє поклони. За кражу, за войну, за кров. Щоб братню кров пролити просять І потім в дар тобі приносять З пожару вкрадений покров!! Т. Шевченко. Да, такий він був, наш видатний одно-лерчанин Бе-Ша, таким він І залишиться назавжди у пам'яті шанувальників сатири й гумору. У цьому номері подаємо добірку його карикатур. КОНВЕРТ із голубками ГУМОРЕСКА У кабінеті Зайцева зібралися колеги Петраков, Медяник, Кучугу-ренко, Куриленко та інші. Ось яка справа, шановні, сказав Зайцев. Усі ми знаємо, що Гнат Пилипович дочку заміж віддає. Ми запрошені на весілля. Це велика честь для нас, товариші. Отже, не осоромимося перед Гнатом Пилиповичем, сторицею віддячимо нашому шефові за увагу і любов, за широку натуру і простоту* Прошу хто що пропонує. Думаю, що найкращий дарунок молодятам гроші, вихопився Медяник. Інакше можна в халепу вскочити. Купимо якусь річ, телевізор там чи холодильник, а в них дивисьі уже с. Найвірніша справа гроші. Такий собі голубий конвертин. Скромно, зручно, і молодій дружині на перші самостійні витрати буде, хе-хе-хе... Пропоную по півсотні, обізвався Кучугуренко. Все-таки... Е, ні! перебив його Медяник. Треба щедріше, щедріше, товариші. До кого ж ідемо! Тоді так. Якщо вже Іван Савич натякнув про сторицю, то не збідніємо, коли дамо по сотні. Кругленька сума щоб... Перепрошую! підняв руку Петраков. Я за сотню. Тільки цур не хитрувати: по сто, і квит. Ми всі для Гната Пилиповича рівні... Домовилися і розбіглися. «Хе, сотню! усміхався сам до себе Петраков. Утру носа това-ришочкам... Для мене Гнат Пилипович, як рідний батько... Півтори і ні копійки менше!». «Е, голубчики, замріяно думав Кучугуренко. Два папірці ось мій…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"