Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1976 №10 Сторінка 4

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1976 / № 10 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1976 №10 Сторінка 4. Завідуючий літературним відділом прочитав моє оповідання й замислився. Не життєво, нарешті мовив він і з викликом схрестив руки на грудях. Чому? здивувався я. Хіба роботи в наш час не реальність? Та навіть посередній школяр змайструє вам такого робота ахнете! Ні, я не про роботів, сказав завідуючий. Я про невеличку де’ таль, яка псує ваше оповідання. Так, так, розумію. У вас викликає сумнів оця деталь про малюка, що обіграв у шахи майстра спорту... Який тут сумнів! Од сучасної молоді можна чекати чого завгодно. Усі вундеркінди. Значить, не хочете погодитися, що серце носорога можна пересадити зайцеві? Чого ж. У хірургії безмежні можливості. Розумію, не вірите, що дев’я-ностоп’ятирічний дідусь стає переможцем на змаганнях з марафонського бігу? І таке припускаю. Що ж тоді ви вважаєте нежиттєвим? От ви пишете, сказав завідуючий, Що сантехнік Микола, поки че кав на Хрещатику свою кохану, встиг з’їсти дев’ять смажених пиріжків три з м’ясом, чотири з горохом, два з повидлом. Не вірю я в це! Не вірите в чудовий апетит сантехніка Миколи? Не вірю в те, що на Хрещатику можна купити смажені пиріжки з м’ясом, горохом і повидлом, сказав завідиючий. Гаразд, не треба, щоб Микола їв пиріжки саме з м'ясом чи горохом. Хай він з’їсть дев’ять пиріжків Із сиром або капустою. В крайньому разі, з рисом, примирливо мовив я. Не може він з'їсти пиріжки з сиром, капустою чи з рисом. Річ у тім, що взагалі на Хрещатику він не знайде сьогодні жодного смаженого пиріжка, тяжко зітхнув завідуючий. Не знайде на Хрещатику, то купить в іншому місці. Скажімо, на Нивках або на Подолі, або в індустріальній Дарниці. А на Хрещатик він їх привезе у портфелі й, поки чекатиме кохану, з’їсть усі дев’ять штук, сказав я. Він їх не привезе ні в портфелі, ні в саквояжі, трагічно мовив завідуючий; бо смажених пиріжків у Києві немає. У вас дуже дотепні жарти, зробив я йому комплімент, проте кілька років тому, коли був іще неодружений, я об’їдався цими пиріжками... Кілька років тому! передражнив він мене. Та кілька років тому тих пиріжків було навалом на кожному кроці. Йдемо в обідню перерву, і аж слинка тече такий вибір. А тепер? Запевняю вас, якщо добре пошукати... Давайте домовимося так, сказав завідуючий, якщо ви знайдете б Києві хоч один смажений пиріжок, я підписую ваше оповідання. Згода, оптимістично вигукнув я і кинувся на вулицю. За кілька годин мій оптимізм розтанув, мов крижинка на сковорідці. Я ще плекав надію випросити бодай один пиріжок в їдальні, кафе або якомусь першокласному ресторані, та моє прохання зустрічали так, наче я замовляв як мінімум океанського лангуста, фаршированого черепашачими яйцями. Це ж так просто робиться, доводив я кухарям, шматочок тіста й жменька м’яса, десять хвилин і пиріжечок готовий! А потім відповідати? За той пиріжечок з тебе такий штраф злуплять, не радий будеш! чулися загадкові пояснення. Нічого іншого не лишалося, як іти до міського управління громадського харчування. Уявіть, вирішив я тут усіх ошелешити, в Києві зникли пиріжки! Як не дивно, але моє повідомлення нікого не здивувало. Тут добре було відомо, що вже два роки, як пиріжки не надходять у продаж. Перестав їх випускати Київський м’ясокомбінат. Перестали їх випікати в їдальнях, кафе і ресторанах. А якщо окремі ентузіасти насмілюються виявити ініціативу, їх негайно штрафують. Не можна пекти пиріжки! Бо термін РТУ 626 63 минув ще в 1974 році. Без «РТУ» випікати пиріжки не можна. «РТУ» технічні умови,…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"