Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1976 №07 Сторінка 4

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1976 / № 07 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1976 №07 Сторінка 4. Питання, товариші, нам належить вирішити дуже делікатне: що думати про людину, яка полюбляє розмови тет-а-тет? Звичайно, саме ведення таких розмов ніяких заперечень викликати не може. А от вчинки після них... Втім, вирішуйте сами. Заходить одного разу до голови колгоспу імені Шевченка Переяслав-Хмельницького району О. А. Лепехи громадянин, про якого відомо було тільки, що він Олексію Андрійовичу не кум, не сват, не брат і навіть не десята вода на киселі, а працює на далеких сибірських просторах, добуває золото і має непоганий заробіток. Про що вони гомоніли, невідомо. Але назавтра жителі села Циблів довідалися, що вчорашнього співрозмовника Лепехи треба терміново прийняти в члени колгоспу і не тільки прийняти, а й негайно забезпечити житлом як переселенця Щоб ви краще зрозуміли, чому Олексій Андрійович вирішим подбати про невідомого громадянина як про переселенця, подамо коротеньку до відочку про село Циблі. Воно побудоване заново. Там, де були старі Циблі, нині хлюпоче Канівське водосховище. Тим, хто жив у Циблях до переселення, на новому місці продавали добротні одно- і двоповерхові котеджі по пільгових цінах і в кредит. А всі інші мали сплачувати вартість будинку відразу і без ніяких пільг. Новоявленого колгоспника Музи-чеика Олексій Андрійович уберіг від цих додаткових витрат. Більше того, розмова тет-а-тет, очевидно, відбулася в такій дружній обстановці, що Лепеха поступився Музиченкові будинком по вулиці Леніна, у якому збирався жити сам. Перетягнувши у двоповерховий котедж меблі і дружину, Григорій Музиченко відразу ж накивав п’ятами з колгоспу. Ви, звичайно, не думаєте, що Олексій Андрійович після такого широкого жесту залишився безпритульним? І правильно, що не думаєте. Уже наступного дня він облюбував будинок № 49 по вулиці Шевченка, і будівельники відразу ж заходилися його реконструювати: потовщили стіни, зробили добрячий підвал і ще багато чого такого, що не робили рядовим колгоспникам. Але новосілля так і не відбулося, бо до кабінету голови колгоспу знову зайшов невідомий громадянин. Переговори тривали кілька годич і завершилися укладенням угоди, згідно з якою власником будинку № 49 по вулиці Шевченка ставав зубний технік Павловський з Пе-реяслав-Хмельницького. На тих же пільгових умовах, що й Музиченко Щоправда, Павловського в колгосп не приймали, бо він навідріз відмо вився навіть тимчасово залишити свій зубопротезний кабінет у райцентрі. А сам голова з дружиною-вчителькою перебралися в скромну трикімнатну комунальну квартиру, яка належить райвідділові народної освіти і за яку не треба майже нічого платити, бо жінка як сільський учитель користується спеціальними пільгами. Заходить якось до голови завгар Халява. Знову відбувається таємничий діалог, після якого Халява бере Ммл. А. ВАСИЛЕНКА Мабуть, не повірять, що миші з'їли дві тонни покрівельного заліза... в гаражі кілька грузовиків, з каси 2100 карбованців і рушає у таврійські степи. Там він купує 29 тонн кавунів по 10 копійок за кілограм, а продає по сімнадцять. Чистий заробіток становить тисячу карбованців. Або помітив якось Олексій Андрійович, що члени правління ходять з пісними обличчями,…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"