Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1976 №13 Сторінка 4

Журнал Перець 1976 №13 Сторінка 4. Сиділи ми якось у парку з приятелем та й вели розмову. Приємно так балакали. Якісно. Аж поки в горлі не пересохло. Вирішили промочити. І тут я надумав порадувати товариша. Ось глянь, що я маю! і витягнув із портфеля пляшку цілющої мінеральної води «Труска-вецька», яку люди любовно називають «Нафту-сею». Горло промочимо, а водночас і організми профілактично прополощемо. Та нічого в нас не вийшло. Ні з горлом, ні з організмами. Розчарувала вода. Газу в ній, виявилося, катма, натомість якась ворса плаває, а на дні скалочки скла. То ще нічого, каже приятель. Мені один знайомий повідав, наче в такій же пляшці «Трус-кавецької» він одного разу мишу уздрів. Ну, то вже дурниця! Хіба може миша в пляшку залізти?! не повірив я. То вже вигадки! Не знаю, байдуже стенув плечима приятель. За що купив, за те продав. Тільки дарма ти гарячкуєш, лізеш, як кажуть, у пляшку. Поїдь краще на місце та й подивись, може чи не може. Послухався, поїхав. Знаменитий прикарпатський курорт зустрів мене чудовим бюветом, концертним залом, новими санаторними корпусами та готелями, відмінним сервісом. І приємною чистотою вулиць. Нічого не скажеш, зразковий курорт. Скажіть, будь ласка, запитав я зустрічного, за всіма ознаками схожого на місцевого старожила, а миші у вас, у Трускавці, є? Нема! Звідки б то вони тутка взялися? Щоправда, бігала тут одна міська миша, але і її останнім часом щось не видно, десь зникла. Отут у мене й з'явилась підозра: а раптом це саме вона й улізла в пляшку? А коли я згодом побував на заводі мінеральних вод, що належить Львівському облхарчопромові, то підозра перейшла в тверде переконання: могла! Могла миша в пляшці опинитись! Усі умови для цього тут створено. Бракеражні екрани погано освітлені, не те, що мишу, а й слона (якби він заліз у пляшку) годі було б запримітити. Діючому паровому котлу морально важко витримувати сучасний рівень виробництва, а до того ж він і фізично одряхлів. Насос аламано. А через те пляшки промиваються, так би мовити, приблизно. Опріч того, автомат, що має закорковувати пляшки, то недотискує (тому вуглекислота й виходить в атмосферу), то перетискує (звідси в пляшках і осипки скла). Така, в загальних рисах, технологія. Відомо ж бо, що добірного браку можна досягти при добре налагодженій технології браку. Побували, до речі, на заводі й представники державної інспекції по якості. Забракували близько 50 тисяч пляшок із водою, суворо попередили керівників. На заводі дещо виправили. Але «дещо» слабкий помічник. При повторній перевірці інспектори оштрафували бракоробів. Але й штраф, відомо, засіб не кардинальний. Зношеного обладнання він замінити не може... Одне слово, наступного разу, коли ми з приятелем зібрались промочити горло, то про «Трус-кавецьку» вже й не згадували. Зайшли в кафе та попросили відкрити нам пляшку «Мандаринової». Знайома буфетниця злякано витріщила на нас очі й довірливо промовила: Та ви що?! Своїм знайомим я «Мандаринової» не даю. Це ж знаменитий напій Бродівсько-го міськхарчокомбінату. Чим же він такий знаменитий?…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"