Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1977 №10 Сторінка 5

(Усмішки, Вітаємо ювілярів)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1977 / № 10 / Сторінка № 5
Перець 1977 №10 Сторінка 5 - Усмішки, Вітаємо ювілярів. Мал. .ГЛИВЕНКА СОН У РУКУ УСМІШКА Без слів. Накрав Архип в радгоспі зерна. Ліг спати, а йому сниться міліція. Віро, запитує вранці він дружину, ти не відгадаєш, бува, чого це в мене перед очима цілу ніч вимальовувалася міліція? Та, мабуть, чоловіче, того, відповідає Віра, що та міліція вже в нашому сараї знайшла крадене зерно. І ось до хати прямує підтвердити, ЩО СОН З руку. Архип знову заплющив очі. Наче хотів, щоб приснилася амністія. Яків ТОРБА. с. Приморське Скадовського району Херсонської області. Чі і ш "Ні мн» ммМ » «ми І *мг МВ ИЯМ ( чо ГчАГШ » мш» " Л МГІ « ЯВІ мав *м и « «* Вітаємо ювіляра г Ж ДРУЖНЄ слово «Дорога редакціє! Хочу поскаржитися тобі на своїх друзів-одно-класників, також на вчителів, а за одним рипом і на батьків. Усі вони брехуном мене обзивають. А я вважаю це несправедливо. Ну, було, обіцяв, що стану відмінником. Навіть заприсягся в цьому. Але ще й досі ходжу в двієчниках. Так на це у мене є об’єктивні причини. Якось при зустрічі розповім. Або дав слово добре поводитися на уроках. І після цього на математиці лазив під партами й кукурікав, а на читанні співав, не розтуляючи рота. Воно, звичайно, слова не дотримав, але, повір, були в мене на це свої об’єктивні причини. Якось при зустрічі розповім. Або перед класом урочисто поклявся, що більше не писатиму на шкільному паркані навіть хороших слів, та не втримався й написав кілька поганих. негарно вийшло, але й тут були на це дуже об’єктивні причини. А те, що я самому директорові школи пообіцяв не смикати за косичку Марину Кукобенко, а тим більше не прив'язувати ло її кіски портфеля Миколи Сиволапа. а потім таки не втримався і прив’язав, так це просто випадково вийшло. Не встигну я розтулити рота, щоб дати чергову обіцянку, як чую дружний регіт своїх друзів Не вірять, що ці обіцянки я виконаю. Скажу чесно, я й сам не дуже в це вірю. Але обіцяю. Даю клятви направо й наліво, не замислюючись. А от брехуном називати себе все одно не дозволю. Бо несправедливо це. Скільки он солідних людей у нас у Ніжині ре- юно, само собою, З нагоди 70-річчя письменниці ІРИНИ ВІЛЬ-ДЕ, лауреата Шевченківської премії, автора роману «Сестри Річинські», повісті «Повнолітні діти» та…
 Усмішки  Вітаємо ювілярів

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"