Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1977 №24 Сторінка 7

(Байки, Гуморески)
Журнал Перець 1977 №24 Сторінка 7 - Байки, Гуморески. НОВОРІЧНІ ГОСТІ БАЙКА Стояла ніч під Новий рік. Вихрило снігом. В хаті хоч собак прив’язуй Та ще й дрючка, щоб всиділи, показуй. У пеклі тім сидів побитий лихом Чоловік, Нахмуривши згорьоване чоло... (Читачу мій, пробач забув сказати, де було, В якій такій країні. Либонь, на старість літ забудькою стаю. От лишенько, і нині Не пригадаю, де, в якім лупилося краю, Затямив лиш, що десь за дальніми морями, Де ми, на щастя, не живемо з вами). Журивсь нещасний, долю проклинав. Аж двері рип, і на порозі гість постав, Мов сатана похмурий, з жовтими зубами. Ол райт! Чого надувся? З Новим роком! Той ні телень. Лиш скинув оком: Ти хто? Не впізнаєш? Хіба?! Та ж я твоя судьба. Я Безробіття. Твій товариш нині. В бідахи піт циганський виступив на спині. Заходь. Мені вже не звикать. Я не один. То клич усіх. От пригощать Чим буду вас. Доживсь хоч зуби на полицю. Гість погукав у темну ніч. І вмить суворі, хижолиці Два демони явились перед нього віч-на-віч То Дорожнеча і Податки. Услід за ними, наступаючи на п’ятки, Вповзли кістляві тіні Голод й Злидні. Стрічай і нас! Твої супутники довічні. Чого сидиш? Частуй та підемо у рік новий! Всміхнувся гірко Чоловік сумний: Заждіть. Не всі ще. Гостю бажану чекаю. Кого? То що за птиця отака? І Чоловіку на лице упала тінь важка: Жду Смерть свою. її у гості виглядаю. Е-е, чоловіче, дарма будеш виглядати: Цей рік вона не з кожним може зустрічати. Ти не один, таких у неї, як в собаки бліх, Не навістиш одразу всіх. Ще зачекай, ось випий всю до дна цю чашу, Пізнай турботу й дружбу нашу, А вже тоді і Смерть у гості зви-гукай. Вона знайде тебе, дорогу вкаже в рай!.. * * * ...А що ж, де капітал неситий верховодить. Там безробіття, злидні, голод вкупі ходять. Петро СЛІПЧУК. 0 З новим!.. Електропоїзд зупинився, і я зі своїми пакунками увійшов у широко розчинені двері вагона. Сів і заходився…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"