Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1977 №02 Сторінка 2

(Телеграфне Агентство Перця)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1977 / № 02 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1977 №02 Сторінка 2 - Телеграфне Агентство Перця. «Я довгий час працюю склярем у Корецькому побуткомбінаті на Ровен-тині і добре знаю продукцію багатьох склозаводів. Останнім часом сталася у нас малопрнємна подія торговельні склади одержали велику кількість Макіївського скла, якого ніхто не хоче брати, бо воно не витримує ніякої критики: крихке оскільки тоикіше, ніж потрібно; криве хоч роби з нього дзеркала для кімнат сміху; не продумані розміри значний процент скла йде в обріз... У нашій майстерні завжди повно замовників, а склити нічим. Уже п'ять місяців я не маю доброякісного скла, виручати ж Макіївських бракоробів не бажаю честь не дозволяє...» (З листа до редакції В. Яремчука). Поняття «честь» і «совість» відносяться, як відомо, до нематеріальних категорій. Немає так і хочеться додати: на жаль шкали, при допомозі яко? можна було б вирахувати наявний відсо- ток честі або ж совісті у тієї чи іншої конкретної особи. Вирахувати і записати до анкет по обліку кадрів: «Громадянин Ікс має 87 відсотків честі», а єгромадяннн Ігрек 64 відсотки совісті»... Така шкала особливо стала б у пригоді при вирішенні кадрових питань. Вона допомогла б уникнути багатьох помилок, оскільки зразу ж було б ясно, чого можна чекати, приміром, від громадянина Ікса з його 87 відсотками честі та від громадянина Ігрека з 64 відсотками совісті. Бо, хоч честь і совість, як уже мовилося, категорії моральні, проте кінцевий підсумок діяльності людей, котрі ними не дорожать, завжди матеріальний і вимірюється кілограмами. тониами, кілометрами, кубометрами, причому із знаком мінус. Це добре розуміє Василь Явтухович Яремчук, який дорожить своєю професійною честю й не хоче ганьбити свого доброго імені роботою з бракованим склом. Бо якби вій узявся склити людям вікна та двері крихкою та кривою Макіївською продукцією, то тінь бракоробів упала б і на нього. Так само, як і на робітників будівельного управління М 6 тресту «Укрзахідиафтогазбуд» з міста Мукачева на Закарпатті, коли б вони погодилися використовувати нікудишні залізобетонні площадки, які продукує Запнтівський комбінат виробничих підприємств (Львівська область). «Чи «Кому ніяково, а мені однаково!» не час притягти позбавлених совісті й честі бракоробів до найсуворішої навіть кримінальної відповідальності?» запитує від імені колективу начальник управління т. Мойса. Через них зриваються плани, ставиться під загрозу введення в дію важливих об’єктів». Знову ж таки про совість I честь та пов’язані з ними матеріальні реалії пишуть Перцеві працівники Кобеляцького райойу електромереж на Полтавщині товариші Головня, Коноиенко і Стовба. «Вже тривалий час наша пересувна електролабо-раторія простоює I' тільки через те, що всі чотири двигуни до машини ГАЗ-52, одержані з Кро-левецького авторемзаводу Сумської області, вн- явилися непридатними. І хоч просто? не впливають на нашу зарплату, ми не хочемо з ними примиритися, бо страждає справа». Що можна сказатн про керівників, головних спеціалістів, технологів, начальників відділів технічного контролю згаданих підприємств? По-перше, те, що вони, либонь, живуть за принципом: єКому ніяково, а мені однаково». А по-друге, що своєю байдужістю, невимогливістю, наплюва-тельським ставленням до якості продукції вони завдають нам незліченних моральних і матеріальних збитків, оскільки розкладають людей, привчають їх працювати абияк, безвідповідально ставитися до своїх обов’язків. I якщо вже немає спеціального приладу для визначення наявності у деяких товаришів честі та совісті, то робити це ми повинні, просто зобов’язані самі, коли здибуємося з фактами брако-робства й нехлюйства. І усією громадою, усією дієвістю наших високих моральних принципів, усією силою наших законів вживати, як того й вимагають рішення XXV з’їзду КПРС, найрішучі-ших заходів до тих, хто не дорожить особистою репутацією, добрим Іменем колективу, честю виробничої марки. Нам із нехлюями та бракоробами не по дорозі. В. ЧЕПІГА. 0О0 00 0 00 0 00 00000 ф 0 0 0 000 0 00 Мал. В. ГОРБАЧОВА ДРУЖЕ ПЕРЧЕІ Нещодавно я дійшла висновку, що Київське виробниче об'єднання Імені Рози Люксембург випускає тільки браковану продукцію. Чому я так вирішила? Ще влітку минулого року, будучи у Києві, купила сукню цього об'єднання, приїхала додому. Роздивилася краще І побачила, що частина спинки з Іншого матеріалу. Взяла й відіслала ту сукню на підприємство. Мовляв, ваш брак замініть. Одержали його швейники 16 червня. Про це свідчить доручення № 786. Але й до цього часу сукню так мені й не замінили. Невже. Перче, й справді не знайшлося серед готової продукції об'єднання такого, яке можна було б прислати взамін? Якщо це так, то дуже прикро. Н. ДЕРКАЧОВА. м. Талди-Курган Казахської РСР. Як ви гадаєте, хоч один магазин прийме ваше взуття? А чому ні? У нас його охоче бере магазин уцінених товарів. 2 (5 Знали б ви, Олексію Матвійовичу, скільки у…
 Телеграфне Агентство Перця

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"