Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1977 №20 Сторінка 9

(Перченя)
Перець 1977 №20 Сторінка 9 - Перченя. ХИТРА КИЦЯ І у В Казка У зеленому садочку, на високому горбочку жила-була Киця, Ки-ця-трудівниця. Мала хатку чепурненьку, малих діток, стару неньку й господарство невелике: Курку, Гуску та Індика. Треба їх нагодувати, навести порядок у хаті, всіх водою напоїти ще й полити сад і квіти. В день погожий і в негоду носить Киця з річки воду. Ну, ніяк не можна Киці обійтися без криниці. Стріла якось Пса надворі (біг він саме до комори), умовляє його Киця: «Друже, викопай криницю! Я тобі за це віддячу!» Тільки Пес той був ледачий. Проминув чимдуж ворота. Не для мене ця робота! Я люблю поїсти ласо. Та й спішу, не маю часу! Повернувся Пес під вечір. Підкріпився, видно, дечим, ще й запас поживи мав: кістку він в зубах тримав. У садочку зупинився, відсапнувся, роздивився, кинув кістку він під вишню, ямку рити став поспішно. А як вирив, то мерщій заховав поживу в ній. Тим щасливий, що на ранок в нього є смачний сніданок. Пес побіг хтозна-куди роздобуть собі води. Посміхнулась хитро Киця: «Буде в мене теж криниця!» Кістку в ямці відшукала, потім землю розрівняла. Аж засяяла уся: «Завтра будуть чудеса!» Вранці знов з’явився Пес. Зголоднів, тремтить увесь. Риє ямку, та дарма кістки в ній чомусь нема... От так диво!…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"