Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1977 №19 Сторінка 4

(Гуморески)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1977 / № 19 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1977 №19 Сторінка 4 - Гуморески. Мал Є. МІ ЛУТКИ ПЕРЕДДИПЛОМНА ПРАКТИКА ГУМОРЕСКА допомогло ГУМОРЕСКА Недільний ранок, тиша. Раптом з вікна навпроти пісня полилась. Не по-нашому співають, але теж красиво, з почуттям. Я газету відклав, прослухав пісню до кінця. І що цікаво: платівка закінчилась, а пісня в мені продовжує звучати: «Та-та-та-там! Та-ра-ра-ра!..» Але в тих, навпроти, видно, ще не зазвучала. Чую: голкою програвача чиркнули, вдруге цю ж пісню заводять. Тепер вона, з одного боку, в мені звучить, а з іншого з двору долинає. Від цього в душі резонанс, звучить душа на повну котушку: «Та-та-та-там! Та-ра-ра-ра!..» Чудово! За третім разом, коли вони цю платівку поставили, відчуваю, котушка в моїй душі ось-ось розкрутиться. Але ще терпимо... Десь біля шостого разу зірвалося... Температура в мене до 38,5 градуса підскочила і трясти почало. А у вікні навпроти крутять улюблену мелодію знову і знову, насолоду мають... Потім у душі моїй щось перегоріло, в голові суцільне гудіння, мовби я під соборним дзвоном сиджу... Далі я сам не пам'ятаю. Та люди розповідали. Вибіг я у двір і кричу: Прошу замінити платівку! А з балкона відповідають: Не петраєте в музиці, то й не горлайте. Це ж Рафаель співає. Та хоч би сама Сикстинська мадонна! кричу. Замініть платівку, заради всього святого! Темний чоловік, відповідають. Культури наберіться спочатку, а потім будемо говорити. Замініть платівку! кричу. Востаннє прошу!.. Коли щось на голову впало, то лікуватися треба, відповідають. Тут я, розповідають, навіть зрадів. Разом, кажу, лікуватися будемо... Беру цеглину і розламую її навпіл... Музику відразу ж припинили. Половинки цеглини я в кишені піжами засунув і додому поплентався. З тих пір тихо в нашому дворі. Програвачі, магнітофони, радіоли, телевізори, радіокомбайни та інші музичні агрегати з вікон і балконів геть познімали. Мешканці на загальних зборах таке рішення ухвалили: якщо хто-небудь що-небудь прослуховує, то щоб упівголоса і не більше одного разу на добу. Молодь транзистори приглушує... Сторонні, звичайно, дивуються, але їм пояснюють, що у дворі нервова людина мешкає. Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ. м. Одеса. «Здоров, Миколо! Одержав від тебе листа, і аж завидки мене взяли. Повезеш ти з інститут копицю матеріалів для дипломної роботи, гарну характеристику. А от мені не поталанило. Спочатку м’яко стелилося, а тепер мнуть, як шкодливого кота в мішку. А все через пироги з квасолею. Пригадуєш, як колись їх привозила в гуртожиток моя мати. Ти уминав, аж за вухами лящало, і все хвалив, що зроду не їв таких смачних. Та не буду забігати наперед. Ото як ми розпрощалися з тобою в поїзді, я ввечері добрався до Кожухівки. Вже звідтіля відрядили мене у віддалену…
 Гуморески

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"