Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1977 №06 Сторінка 7

(Вітаємо ювілярів)
Перець 1977 №06 Сторінка 7 - Вітаємо ювілярів. И НЕРІДКО чуємо осудливі закиди: він, мовляв, працює, як мокре горить. А відповідно й заклики: товариші, на роботі слід по-справжньому горітиі А в мене, щиро кажучи, отакі гасла викликають певні сумніви. Бо на роботі, гадаю, варто не стільки горіти, скільки працювати. Нехай працювати з вогником. А то, буває, чоловік, замість працювати, тільки те й робить, що «горить на роботі». З ранку до вечора. І завтра. І післязавтра. А наприкін ці місяця з’ясовується, що не лише він, а й план на підпорядкованому йому підприємстві також горить. Тоді виникає нагальна потреба вживати протипожежних заходів. Створивши у черговий раз таку пожежну обстановку, Микола Федорович Герелюк напружено замислився, що було видно, зокрема, з того. як завзято він чухав потилицю. Це, як завжди, допомогло. План термінових протипожежних заходів визрів. Як і годиться на пожежі, Микола Федорович не став гаяти часу, закликав секретарку та й наказав: Зв’яжіть мене телефоном з директором Городенківського промкомбінату Буждиганом. Та викликала: Алло! Товаришу Буждиган? Зараз будете розмовляти з директором Долинського ВШО. Що? Не розібрали? Передаю по літерах. Директором Долинського виробничого швейного об’єднання. Тепер зрозуміли? Тоді балакайте* Привіт, Василю Олексійовичу! Взаємно вітаю, Миколо Федоровичу! ГОРІТИ чи працювати? Як життя? Як з планом? Життя тече помаленьку, а план, на жаль, утікає... Бракує тканини. А мені наче серце підказало: подзвони ко- і лезі, раптом якоїсь допомоги потребує. Коротше, можу виручити, підкинути трохи діагоналі. Невже?! От спасибі! До скопу не забуду цієї послуги! розчулено гукав у трубку Буждиган. Нема за що! Якщо ми один одного не підтримуватимемо, то хто ж нам допоможе?! насолоджувався власним благородством Герелюк. Тільки й у мене з планом трохи не теє... Одне слово, тканину я тобі відпущу, але оформимо її, розумієш, як уже розкроєні костюми. Згода? Ну, звичайно, згода! Зробили, як домовились. І десь понад п’ятнадцять кілометрів тканини поїхало з Долини до Городе ним. А в накладних було вказано, що їде не тканина у своєму недоторканому вигляді, а вже начебто напівфабрикат, тобто розкроєні костюми, які варто лише нитками по швах скріпити і надягай! Через місяць, потрапивши знову в таку ж пожежну ситуацію, долинський директор домовився про аналогічну кооперацію з іншим колегою директором Снятинського промкомбінату В. С. ррдієм. Знову відпустив тканину, а на папері показав розкроєні костюми. Палаючий план знову було пригашено, або, говорячи офіційно, виконано. Дали перцю! У «Перці» Ні 23 за 1976 рік був опублікований фейлетон «Час- відкрити двері». У ньому йшлося про негідну поведінку заступника голови Глеваської селищної Ради Васильківського району Прибори П. П. Голова виконкому Васильківської районної Ради депутатів трудящих Прочитавши ці рядки, читачі, котрі, як відомо, відзначаються допитливістю, зауважать: стривайте, як можна таку комбінацію робити, адже перший-лілший ревізор гляне на виробничі та фінансові документи й тут же виявить, що ніякого розкрою костюмів у ВШО не робили! Все правильно. Але ж Микола Федорович, як кажуть, не з учорашніх. Учорашнім він був кілька років тому. Через те й попався на подібних приписках, за що й був засуджений. А тепер Герелюк уже мав досвід. Отож наказав зробити фіктивні наряди та відомості, згідно з якими було виплачено зарплату. За роботу, якої фактично ніхто не виконував. Операція повністю окупилась. За виконаний у такий спосіб…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"