Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1977 №05 Сторінка 9

(Гуморески)
Перець 1977 №05 Сторінка 9 - Гуморески. Мал. А. ВАСИЛЕНКА ДАЛИ ПЕРЦЮ! Перець одержав лист про безгосподарність І незадовільне збереження кооперативної власності у системі Обухівської райспоживспілки. Заступник голови правління КиТвської облспоживспілки тов. Мельник повідомив редакції, що факти підтвердились. Директор універмагу Дссв і виконуючий обов’язки головного бухгалтера Швець з роботи зняті. На голову правління райспо-живслілки т. Терещука і його заступника по надрах т. Борисенна накладено дисциплінарні стягнення. Матеріали про недостачу товарів у магазині «Техніка» передано слідчим органам. «Моржів», бажаючих сфотографуватися на згадку, прошу І Якби знала була, що через того клятого кабана стільки лиха натерплюся, я б його, ірода, ще маленьким засмажила б. А було ж таке поросятко кругленьке, рожеве і до харчу охоче. Линеш у коритце молока чи там сироватки у секундочку висмокче. На-радуватися не могла. Але така вже наша жіноча натура: коли добре, то ще кращого хочеться. Стукнуло мені якось у голову дати поросяті пива: Василя, бригадира, вгощала, а він недопив. Я його все одно не п’ю, а кабанчикові, думаю, воно на користь піде. Он Гнатко Круцюків від пива як цистерна ходить. ПРОПАЛО САЛО ГУМОРЕСКА І пива ж того було всього одна надпита пляшка. Линула його в миску, піднесла. Не встигла зоглядітися, а пива вже нема. Випило одним духом і почало кувікати та ротом плямкати їсти просить. Несу помиї, сиплю товч, кришу ботвиння все летить, як у прірву. Дивлюся на те та тільки радію. Але даю їсти на другий день вранці не бере. Відвертає рило від корита, наче йому там дьогтю налито. Господи, що це з моїм кабанчиком? Аж згадала про вчорашнє пиво. Перескочила до буфету, взяла кілька пляшок, хлюпнула з однієї в миску п’є, бісова душа, аж захлинається. І зразу ж до корита преться закушує, клятенне. Відтоді ото й почалося. Росте мій кабанчик, мов на дріжджах, але без пива до їжі і не береться. І не приступить до корита, поки не сьорбне. Попервах в день однією-двома пляшками обходилась, а далі, як підросло, стало мені не до радощів: хіба того пива накупляєшся? Воно ж гроші коштує! А кабан зараз видує пляшку і до корита йти навіть І не думає: стоїть, дивиться на мене, ще чекає. Пішла я до буфетниці, до Надьки. Так і так, кажу, у тебе тут зливки залишаються, то я їх забиратиму, а тобі вже щось перекину за це. Принесла якось я дві трилітрові банки тих недопитків та все це й вилила у корито. Мій кабан як кинеться туди! І поки не висмоктав до останньої краплі, не відступився. Закушувати, щоправда, не став. Ліг під стіною та тільки сопе. Приходжу вранці лежить, як і вчора лежав. Тільки стогне гучно. А рило геть червоне стало, як ніс у Тимоша Дранчукового. Сиплю товчену картоплю у корито де там, і не дивиться! Стогне, наче його трактором переїхало, навіть очі заплющив. «Ах ти, кажу, алкоголік проклятий! Де ж мені того пива взяти, коли буфет сьогодні на вихідному? Для того я тебе…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"