Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1977 №04 Сторінка 7

(Гуморески)
Перець 1977 №04 Сторінка 7 - Гуморески. ГНІВ БЛАГОРОДНИЙ ГУМОРЕСКА Першою на об'єкт прибула Настя. Вона запитала у перехожого, котра година, і з тривогою подумала: «Не так уже й рано. Можна б починати, бо чи впораюся з нормою до кінця дня. Тільки ж як його починати, коли нема нікого, хто показав би місце роботи?» Потім приїхав майстер. А, ти вже тут. Здрастуй, Насте! радісно привітався він і з насолодою затягнувся димом сигарети. Як бачите, тут. Могла б і починати, мовила Настя, дістаючи з дерев'яного ящика лом і лопату. Не рвися! Ось приїде виконроб, то й визначимо тобі фронт роботи, заспокоїв Настю майстер і замугикав собі під ніс якусь пісеньку. Прибув виконроб. А тих ще не було? запитав у майстра, подаючи йому руку. Нікого не було, відповів майстер. Тільки я тут з самого досвітку. Ну й добре, що не було, заспокоївся виконроб. А то я вже думав, що останнім з'явлюся. Було б незручно. Перед начальством завжди незручно, погодився майстер. Може, почнемо розмічати? Ні, ні, заперечив виконроб. Це не так просто. Краще почекаємо. Навіщо всю відповідальність брати на себе? Гуртом з'ясуємо. За годину приїхав начальник дільниці. Не починали? запитав. Ну, нічого. Наляжемо добре, то встигнемо. До речі, я розпорядився, щоб на місце прибули головний інженер і група техніків. Ви, як завжди, зробили дуже мудро, улесливо сказав виконроб. А ось, здається, і вони. Справді, з машини вийшли головний інженер і три механіки. Всі зібралися в гурт. Дістали креслення, лінійку, циркуль. Щось розраховували, міряли. Виникла суперечка. Я вважаю, треба копати на п'ятдесят сантиметрів лівіше жестикулював головний інженер. А по-моєму, копати слід без ніяких відхилень! гарячкував один із техніків. Так зазначено в проекті. Документація одне, а об'єкт гнше, не здавався головний інженер. А як ви думаєте? звернувся він до начальника дільниці. Щоб не було сумніву, давайте подзвонимо в управління, дав команду начальник дільниці. Як там скажуть, так і зробимо. Ну й голова у вас! вигукнув головний інженер. Мудро, та й годі! Усі кинулися до телефонної будки. Довго нишпорили по кишенях і гаманцях, доки знайшли по дві копійки для автомата. Дзвонили, ще раз передзвонювали, потім весело засміялися і роз’їхалися в різні кінці. Залишився тільки майстер. Ну, слава тобі, все вияснили і утрясли, з полегшенням зітхнув він. Тільки, на біду, за клопотами ні рулетки з собою не взяв, ні метра, ні навіть крейди шматочка. Тьху! По тих словах майстер мовчки відміряв на землі десять кроків, потім знайшов палицю, накреслив нею дві приблизно паралельні лінії і наказав: Копай, Насте! Між оцими двома лїніями. На сьогодні з тебе вистачить. Гадаю, впораєшся, щоб і на преміальні всім нам найшло щось. А завтра ми тебе не забудемо. Знову зберемося та й визначимо, що робити далі. «Молодці мужчини, подумала Настя, з силою налягаючи ногою на лопату. Повиучувались, то знають, що й до чого. Дружно збіглися, на план поглянули, щось там лінієчкою туди-сюди і, будь-ласка, все вирішили. А сама я без отих…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"