Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1977 №21 Сторінка 3

(Гуморески)
Журнал Перець 1977 №21 Сторінка 3 - Гуморески. Дали Перцю! Дуже хотілося Кучерявенку В. В. стати директором районного Будинку культури. «Не можу без Будинку культури. Не можу без молоді», запевняв він. І його призначили на цю посаду. Минав час. І виявилося, що Кучерявенко може. Може і без Будинку культури, нуди він усе рідше став заглядати. І без молоді, яка ніяк не могла потрапити до Будинку культури, бо двері були постійно замкнені. Можливо, це і влаштовувало Кучерявенка. А юнаків і дівчат райцентру Доманівки (Минолаївщина) аж ніяк. Узяли вони та й написали про це до редакції. У відповідь на лист молоді секретар Доманівсько-го райкому Компартії України тов. В. Редька сповістив, що це питання було розглянуто на засіданні відділу пропаганди і агітації. За безвідповідальне ставлення до своїх обов’язків Кучерявенка В. В. з посади директора Будинку культури знято. ГУМОРЕСКА Гарна ви пара, сказав мені з дружиною начальник нашого конструкторського бюро, ось тільки дітей би вам... А у нас є син, кажу я, Славиком звуть. Йому вже років п'ять... Не п'ять, а шість, поправила мене дружина. Вчора від мами листа одержала. Пише, що йому восени йти до школи, так що треба поїхати забирати. Одне слово, через тиждень ми поїхали до тещі. Славик виявився чубатим веснянкуватим хлопчиком з хитрими оченятами. Його більш зацікавила наша дорожня сумка, ніж ми. Він поліз туди без тіні зніяковіння і знайшов коробку цукерок. Це тобі, синку, сказав я. Славик байдуже поклав коробку на стіл і знову поліз у сумку. Цього разу він витягнув звідти банку з вишнями і, задоволений, пішов на балкон. Мамо, дружина похитала головою. Як ти його виховала? Ти хоч би Макаренка чи Сухомлинського почитала... Нічого, люба, заспокоїв я. Ми його перевиховаємо! Що ж, спробуйте, зітхнула теща, а поки сідайте чай пити! Не пройшло і п'яти хвилин, як хтось постукав у двері, і до кімнати заскочив високий чоловік. Не кажучи ні слова, він побіг до балкона. Ми за ним. По всьому балкону розтоптана вишнева м'якоть. А Славик обстрілював перехожих вишневими кісточками. Побачивши незнайомця, він з гордістю подивився на нас і сказав: Я йому прямо в лисину поцілив! Тут на нас посипалися докори,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"