ГУМОР І САТИРА

Перець 1977 №03 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1977 / № 03 / Сторінка № 3

Перець 1977 №03 Сторінка 3. Я перший готовий кинути камінь в того, хто розпускатиме чутки, буцімто на Чортківській кондитерській фабриці не піклуються про здоров’я робітників. І кину! Бо точно знаю, що тут якраз дуже цим займаються. Наведу лише один, зате красномовний, факт. Фабрична їдальня розташована тут в окремому приміщенні. Щоб пройти туди з цеху, необхідно вийти на вулицю. На вулиці ж іноді (зокрема, взимку) буває холодно. А деякі робітники, нехтуючи цією обставиною, а також власним здоров’ям, біжать в їдальню роздягнутими. Це призводить до збільшення кількості нежитей на душу населення. А нежить, відомо, мало того, що погіршує здоров’я окремо взятого робітника, так ще й негативно впливає на ефективність виробництва в цілому. Керівники фабрики звернули на це прикре явище пильну увагу, в результаті чого на світ народився наказ, що суворо забороняв творцям цукерок ходити на обід без пальт. Вахтер Христич прагнув найретельнішим чином виконати цей наказ. Та оскільки стріляти в по- Не глянувши у святці... рушників він, однак, не наважувався, то деякі з них таки порушували. І тоді було видано вже не загальний, а цілком конкретний наказ: оголосити вахтерові Христичу догану та позбавити його половини місячної премії. Вахтер дуже вразився. А до того ж і розгубився: як йому діяти далі? Що робити з тими, хто, бува, виносить з фабрики шоколадки чи карамельки, він знав, бо це було передбачено інструкцією про його службовий статус. А от як бути з тими, хто не хоче надягати пальт, він поняття не мав. Бо це жодною інструкцією передбачено не було. І він пішов по консультацію до прокуратури. Там йому роз'яснили, що наказ директора незаконний. А от директор фабрики, видаючи наказ, чомусь з юристами попередньо не проконсультувався. Не порадились з ними й керівники колгоспу «Радянська Україна» Шумського району, коли прийняли такі рішення правління: «Бригадирам до 20 липня 1976 року подати списки, хто скіль- ки посадив тютюну. Того, хто не посадив тютюну, ...позбавити пільг, що надаються колгоспникам». Хоч тут, щиро кажучи, не було чого аж дуже радитись, бо навіть юридично неозброєним оком видно нонсенс (це як по-нашому, то безглуздя) цього рішення: адже «позбавити пільг, що надаються колгоспникам», можна лише того, хто виключений з колгоспу. У конфлікт із здоровим глуздом вступило й правління колгоспу ім. Суворова Чортківського району, коли розглядало заяву колгоспниці О. К. Доскочинської про зарахування їй у виробничий стаж роботу в 1975 році. Рішення звучало так: «Зарахувати... якщо чоловік О. К. Доскочинської буде працювати в колгоспі». Добре, що це так. Бо з тим же успіхом могли поставити й іншу умову. Скажімо: зарахувати, якщо під час наступних жнив не буде дощів. Добре засвоївши, що матеріальний стимул це серйозний важіль у піднесенні трудової дисципліни, дехто користується цим важелем, як голоблею. Керівники колгоспу «Нове життя»…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"