Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1977 №11 Сторінка 2

(Телеграфне Агентство Перця)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1977 / № 11 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1977 №11 Сторінка 2 - Телеграфне Агентство Перця. . Мал. С. ГЕРАСИМЧУКА і Г’ і а' уЛ.- * 1 і ч-ї ’ 1- Ж-І МВРЙЙЙНВС . ' «' (V- А * Ж Е- и . ж ;Л*7- ' ' Л їйй с- № г Усіх названих товаришів прошу зайняти місця в президії ЗАЯВА ТАП До редакції звернувся інже-нер-механік Новоукраїнського райміжколгоспбуду Я. ЦертІй з таким повідомленням. 2 липня 1976 року міжколгоспбуд здав на технічний обмінний пункт місцевого рай-об’єднання «Сільгосптехніка» двигун від «Москвича», дві коробки передач і три передніх мости. Протягом півроку начальник пункту тов. Криць-кий обіцяв обміняти їх на полагоджені «при першій можливості». Потім цей термін продовжили до «першого дощичка в четвер». Чекати довелося довго, але от нарешті 14 квітня 1977 року, саме в четвер, у НовоунраінцІ полило, як Із відра. Адміністрація міжколгоспбуду повідомила про цей факт керівництву обласного технічного обмінного пункту, але воно все одно відмовилося повернути двигун і агрегати, посилаючись на те, що офіційний прогноз погоди обіцяв на четвер ясний день, без опадів, вітер південно-східний і ТТАП уповноважений заявити, що 14 квітня 1977 року в Но-воукраїнці справді йшов дощ. ТАП уповноважений також висловити надію, що у зв’язку з цим законні вимоги рай-міжколгоспбуду будуть негайно задоволені. Кіровоградська область. НОВИНИ КІНОЕКРАНА Кор. ТАП повідомляє з Житомирської області: як правило, рветься, бо ОсІй-чук, у порядну передачі досвіду» доручає крутити кіно дітям. Присутні в залі просто підскакують від захоплення. . Оригінальний спосіб заінтригувати глядачів застосовує кіномеханік І. К. Осійчук із села Потаповичі Овруцького району. По суботах та неділях він влаштовує подовжені сеанси, на яких перед основним філь- мом демонструє не нові документальні стрічки, а окремі частини з якогось іншого художнього фільму. До того ж, на найцікавіших місцях плівка, Напівнаукова загадка У нашому житті зустрічається чимало загадок. Певна частина їх привертає пильну увагу найкращих умів суспільства. Це наукові загадки. Минає деякий час, і найкращі уми святкують чергову перемогу, а чергова загадка перестає бути загадкою. Як правило, результати її розв'язання втілюються у конкретні рекомендації і ставляться на службу суспільству. Були одержані конкретні наслідки й у випадку, про який ми оце зараз розповімо. Проте, як не дивно, до служби суспільству тут чомусь не дійшло, а натомість виникла ще одна наукова, точніше напівнаукова оскільки до справжньої науки має лише часткове відношення, загадка.. Отже, почалося усе так. Десятеро вчених та спеціалістів Українського науково-дослідного вуглехімічного та Харківського політехнічного інститутів уважно, як і годиться, прочитали матеріали про основні напрямки роз витку народного господарства у десятій п'ятирічці. А там, зокрема, було авторитетно сказано, що у харчовій промисловості одним із резервів збільшення виробництва продукції для населення є скорочення витрат цінної сільгоспсировини на технічні потреби. Чорним по білому писалося, що в 1975 році з загальної кількості рослинної олії, переробленої промисловістю, 42 проценти пішло на технічні цілі. І ставилося завдання: замінити олію синтетичними речовинами. Вчені цілком правильно зрозуміли, що завдання якраз для них, для хіміків. ! вони гаряче, з ентузіазмом узялися за те, щоб у виробництві фарб, лаків та всілякої миючої хімії харчову олію замінити синтетикою. Ентузіазм, помножений на точні розрахунки та ще й на справжній науковий талант, дав швидкі ефективні наслідки. Вченим здалося створити з продуктів коксохімії речовину смолу з чудодійною властивістю суміщуватися з олією» Ретель но перевірили підсумки досліджень і невдовзі одержали на свою новинку авторське свідоцтво Держкомітету Ради Міністрів СРСР у справі винаходів і відкриттів за № 540467. Як водиться, перенесли дослідження з лабораторій у цехи. На Кадіївському коксохімзаводі виготовили перші тонни небаченої раніше смоли. Найвередливіші опоненти з Ярославського дослідного і проектного інституту лакофарбової промисловості, Харківського заводу «Червоний хімік» і Лабинського хімзаводу Краснодарського краю підписали схвальні акти. Ще б пак! Нова смола, виявилося, дозволяє вивільнити з лакофарбових рецептів понад третину харчової олії! А що таке ця третина наочно? Підраховано, що коксохімзаводи республіки за рік могли б виготовити понад шість тисяч тонн такої смоли, а отже, стільки ж олії передати для народного споживання. У карбованцях це економія в десять мільйонів. Отака третинна! Цілий ешелон з олією на сотню цистерн! І усі вони, оті цистерни, мали б іще минулого року прикотитися у торговельну мережу. Однак не прикотилися. Бо тут, як уже зазначалося, й виникла несподівано напівнаукова загадка. Річ у тім, що для того, щоб налагодити виробництво чудо-смоли, слід було спершу побудувати відповідну дослідно-промислову установку. Харківські вчені написали до Москви. Там їх підтримали, Начальник «Головкоксу» Г. К. Талалаєв запропонував «Діпрококсові» включити у проект реконструкції відділення полімерних смол на Ка- Як не дивно, а директор Ждан енського металургійного заводу імені Ілліча тов. Плисканівський боїться тепловозів та електровозів... Тролейбусів і автобусів зовсім не боїться, а от тепловозів... Тільки ото вони на під'їзних коліях заревуть, а у тов. Плисканівського мурашки по спині побігли, побігли-и-и... Спочатку він думав, що тільки на нього отака напасть напала. Але розговорився, було, на якійсь нараді зі своїм колегою, директором Єнакіївського металургійного заводу тов. Куриловим. Говорили про те, про се, а тоді смикнуло Плисканів ського щось за язик: А чого ви, колего, найбільше боїтеся? Курилов аж зніяковів трохи. Найдужче? перепитав, Най-най-най... Подумав тов. Курилов, подумав, а потім нахилився і каже на вухо тов. Плисканівському: Тепловозів і електровозів. Дивно, я теж їх боюся. А що ж тут дивного? Он і директор Краматорського металургійного заводу імені Куйбишева тов, Гомонов,…
 Телеграфне Агентство Перця

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"