ГУМОР І САТИРА

Перець 1977 №12 Сторінка 9

/ Перець /Журнал перець / Рік 1977 / № 12 / Сторінка № 9

Перець 1977 №12 Сторінка 9. Мал. Ю. КОСОБУКША Мал. В. ГОРБАЧОВА Без слів. Без слів. ОБРАЗА В трамваї дужий молодик Дрімає солоденько, Хропе... А поруч з боку в бік Хитається старенька. Послухай, хлопче, хтось сказав, Чого це ти розлігся! Трамвай не пляж і не вокзал, Звільни бабусі місце!.. Стара розгнівалася вмить: Не смійте ображати! Я не бабуся, я, кричить, Оцього хлопця мати!.. Ігор СІЧОВИК. ЛІРИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЧНА Цвіте термін, термін цвіте, В текстах процвітає... То ти, пісне, чи ти, звіте? Ніхто не вгадає: «Естакада, кран високий, Блоків габарити, Де на двісті три відсотки Норму перекрив ти...» А я, молода дівчина, Та й горя зазнала: Іоки пісню ту учила, Тричі засинала... Василь ЮХИМОВИЧ КОНКУРС В Гопків конкурс на зятів: Син Данила Свердла, Взявши пробивних сватів, Мов на їжаках сидів: Зінин батько бурмотів З ним ріднитись не хотів Й мати не «зятьвердила»... Сподівались, що дочка І слухняна, й чемна Подівує, почека На Тимка Портфельчука... А вона: «Начхать! гука, Даю руку й рушника: Тут я наречена!..» Схаменулися батьки, Зять із тестем цокавсь: Свердел-син пройшов-таки Трудний іспит-конкурс. ЛЮБИЙ СУПУТНИК ЖАРТ З ним я стрілась в магазині, Вчула милий баритон. Й зрозуміла, що віднині Він узяв мене в полон. З ним я скрізь відпочиваю, До серденька пригортаю. Душу він переверта: То пісні мені співає, То поезії чита, І нічим не дорікає, Як у декого в роду: Що ти рота затикаєш! Я до іншої піду!.. Розлучитися не можу Ні на мить із ним, хоч плач. Став супутником хорошим Мій... транзисторний приймач. Володимир ЧУБЕНКО. м. Запоріжжя. КОЛОЛІТЕРАТУРНЕ Без усякого домислу. Викладаю голий факт. Він зайшов до репортерської надвечір. і цього разу впіймав мене. Присів до столу (вік невловимий, очі запалені) і посунув зжовклий рукопис. Прогляньте... Хто надрукує увійде в історію. А не влипне? Ви читайте, читайте... Я пробіг кілька сторінок, як добре тренований спринтер. спитав, одсуваючи опус авторові. Не за адресою. У нас інформаційна контора. Ви неуважно... Це наукова розвідка. Гумор? І він посунув рукопис до мене. Я тицьнув пальцем навмання. Ось про Коннектікут. Колись... Може, за скіфів. Або за черняхівської культури. Перепливли океан на дубках. Під вітрилами. А потім на коней пересіли, знаця. Ко ні злякалися... Кого? Койотів. І розбіглися. Повтікали, знаця. Коні тікають. Коннектікут. Ясно! я перегорнув інкунабулу. Валяйте про Міссісіпі. Теж човнами пливли, знаця.…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"