Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1978 №05 Сторінка 4

Журнал Перець 1978 №05 Сторінка 4. Мал. А. СКОТАРЕНКА І ним зв'язує До редакції влетів захеканий чолов'яга з сердитими очима. Скрипите? Пишете? А того не бачите, що людина гине?! Яка людина? Що? Де? підхопилися ми. Х-ха! Не ламайте дурочку! Вибачте... Ніяк не можу позбавитися цього проклятого жаргону. Я Котя Сння Грива. В минулому, словом шпана. Тепер Костянтин Семенович... Кгм! Прізвища свого називати не буду. Відсидів. Зав’язав. Вирішив повернутись до чесної праці. Але ж... 1 він повідав нам свою гірку історію. Розумієте... Приїжджаю Линяю до ведмедя... Вибачте, іду до начальника. До начальника відділу кадрів Славутського толевого заводу. Кажу, вантажником можу... Прийняли, вгледівся я туди-сюди. І що ж я бачу, дорогі громадяни? Бачу ш-шикарну, вибачте величезну, дірку в паркані. І навіть не дірку, а цілий заїзд не те що для возів, а й для МАЗів. Ну, і розігралося молодецьке... Е-ех, думаю, і попасемося! В одну ніч увесь склад готової продукції звільнимо від затоварення! Наречена, дякувати, стримала. Така законна чувич... Вибачте, така гарна дівчина. Глянув я у її глибоководні ультрамаринові очі й подумав: стоп, керя, не забувай про техніку безпеки! І, щоб утриматися від спокуси, на інше підприємство гайда. На Городоцький цукрокомбі-нат. Робота знайома апаратником колись працював, поки не зашухерн... Ой, прошу вибачення поки не арештували. Машину цукру ми були тоді з корешами свис... поцупили, ну, нас і накрили, як пташенят. Еге ж... Уколюю, значить, на цукрозаводі. А огорожа там, я вам скажу, ніби після артилерійського обстрілу. Латайся!.. Пардон. Словом, плюнув я і дав тягу на Летичівську меблеву фабрику. За гратами, знаєте, І на столярстві руку набив. І що ж ви думаєте? На третій же вечір через КПП цілий спальний гарнітур виніс. І вас не затримали? вразились ми. Ха! Та там же контрольно-пропускний пункт тільки для фе... Даруйте, про людське око. Словом, виніс, а потім думаю: що, знову, керя, за смугастим смокінгом скучив? Е, ні, повертай клешні! І повернув. Але не через КПП далеченько од нього вже було, а через здоровенний отвір у паркані. Хай його, думаю, вовк тамбовський тепер тягає, а мені воля дорога. І намотав... Вибачте, перейшов на Полонський сирзавод. Ну, там через КПП взагалі проходити страшно:…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"