Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1978 №13 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1978 / № 13 / Сторінка № 3
Перець 1978 №13 Сторінка 3. ЙІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ1ІІІІІІІІІІІІ1ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІНПІІІІІІІІІІІІПІІІІІІІІІІІІПІІІІІІІІІІІІИІІІІІІІІІШШІЧПІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ1ІІІІІІІІІІІІІІІІІІЧІШІІІ1ІІІІІК- Ой, село неперспективне «У нашому селі живе близько трьохсот душ. Є чимала відтоді-вельиа ферма великої рогатої худоби (ферма № 7 колгоспу «Заповіт Леніна»). Є також медпункт, у якому рідко коли побачиш фельдшера Кравченко М. М. А от чого в нас немас і, взагалі, що в нас робиться, приїдь, Перче, узнаєш. Звичайно, якщо зумієш добратися до села...» (З листа мешканців с. Антонівки Солонянського району на Дніпропетровщині). ... До Антонівки, при цій погоді? На автовокзалі я почув. Ні, не вийде, і старатись годі: От якби у вас хоч трактор був... Трактора не мав я... Прямо з траси Вийшов на грунтівку. Дощ шумів... Грузнучи й спіткаючись щоразу, До села Антонівки побрів. Незабаром тітку доганяю. Де були? спитав. І чую вмить: Магазину ж у селі немає, їздила в Солоне щось купить: Хліба, цукру, солі, банку шпротів, Трохи цвяхів і для шибки скло. Мучимось ось так вже кілька років, Бо неперспективне в нас село... Так от Від супутниці своєї, Вперше, під самісіньким селом, Фразу я почув, що потім нею Дехто прикривавсь, немов щитом. ... Поки брів я до села о нене! Де й хвороба в біса узялась: Заболіла голова у мене, І температура піднялась. Та хоч фельдшер вже прийти повинен У медпункті двері на замку. А мені б на поміч медицину: Чи таблеточок, чи порошку... Раптом збоку голос: Не журіться! Озираюсь. Жіночка кива: Мабуть, знов не прийде фельдшериця, Це у неї часто так бува. Я вас полікую, каже шпарко. Хто ви? задаю питання їй. Як то хто? Тутешня санітарка. Що у вас болить, кажіть мерщій? Всяких, цих... ну, як їх, академій Нам, звичайно, не прийшлось кінчать. Тільки ми вже не такі і темні: Знаєм що, коли й кому давать. Ось лежать таблетки жовтий колір, Це від кашлю і від живота. Ці осьо від головного болю, Так що арифметика проста Та куди ж ви йдете? Отакої! Тільки я метнувся за поріг, Бо від «арифметики простої» Видужав одразу. І побіг... Бачу воза. Попросився. їду. На балачку зразу ж потягло... А…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"