Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1978 №24 Сторінка 9

(Вітаємо ювілярів)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1978 / № 24 / Сторінка № 9
Перець 1978 №24 Сторінка 9 - Вітаємо ювілярів. КОМЕНТАР ПІСЛЯ П звінок із редакції викликав у Трускавецькому руже Перче! 25 вересня цього року ми група людей різних професій, які відпочивали та лікувалися у славному курортному місті Трускавці, мали поїхати на екскурсію в Карпати. Квитки придбали заздалегідь і загодя тішилися наступною зустріччю з легендарною Довбушевою горою... Але поїздка зірвалась. І ніхто з тих товаришів, до кого ми зверталися, не виявив бажання розібратися в цій справі». (З листа до редакції). А встигнеш доїхати? Може, краще У мене є приятель, який страшенно полюбляє з абсолютною точністю визначати час кожної нашої зустрічі. Отже, о шостій п’ятдесят вечора я чекаю біля метро (або коло стадіону чи кінотеатру). О шостій п’ятдесят? з сумнівом перепитую я. -о сьомій? Звичайно, встигну, запевняє він. Я усе розрахував. Буду секунда в секунду. І запізнюється як мінімум на півгодини. Це повторюється з такою залізною послідовністю, що, одержавши від нього чергове запевнення прибути кудись о восьмій, наприклад, ранку, я зі свого боку не поспішаю і з’являюся на місце зустрічі не раніше як за п’ятнадцять хвилин до дев’ятої. І не помиляюсь. Як кажуть, пристосувався до обставин. Значно важче буває пристосовуватися в тих випадках, коли обставини мають не приватний характер. Як-от в історії, про котру повідав лист із Трускавця. І справді: тридцять чоловік пожертвували 25 вересня лікуванням знаменитою «Наф-тусею», щоб побувати в Карпатах і помилуватися їх достославною красою. Рівно о десятій ранку, як і попередили товаришів у місцевому екскур сійному бюро, вони вже були на автовокзалі й весело гомоніли біля стоянки екскурсійних автобусів. За півтори години гомоніти набридло, та й веселощів, природно, поменшало. Товариші стали бігати по вокзалу й чіплятися до всіх зустрічних у формених автокашкетах із єдиним запитанням: «Де наш автобус?» Проте люди в кашкетах нічого не знали, та й знати не могли, позаяк екскурсійні машини до міжміського транспорту не мають аніякісінького відношення. Врешті-решт, виявилося, що десь тут має бути диспетчер екскурсійного бюро (є й така посада). Після тривалих пошуків здибали приємну жінку хоча, за ідеєю, вона сама мусила б давно підійти до групи й почули від неї сакраментальне: Поїздка відміняється! Немає автобуса. А коли ж він буде? хором запитали не-вдахи-мандрівники. Можливо, завтра... Отож, коли б вони знали, як жартують із точністю в державній установі, то сміливо б могли збиратися на екскурсію не 25-го, а 26-го. Але товариші цього не знали і, зрозуміло, обурились. Пішли в екскурсійне бюро. Виконуючий обов’яз- Пішли в екскурсійне бюро. ки директора Я. В. Гуцило коротко порекомендував або ж переписати квитки на якийсь інший день, або ж здати їх зовсім. Таким чином, «Нафтуся» для товаришів не була втрачена. Однак було втрачено інше й, либонь, важливіше добрий настрій великої групи людей. І якщо «Нафтуся» цього дня додала їм якусь умовну одиницю здоров’я, то безладдя й неорганізованість у роботі екскурсійного бюро, безумовно, відняли значно більше. Тим паче, що товаришам ніхто нічого не пояснив. екскурсійному бюро куди більше активності, ніж прихід обдурених мандрівників. Бачте, охоче пояснив Я. В. Гуцило, ми замовляємо автобуси в Дрогобицькому авто- транспортному підприємстві номер 31411. І, хоч складаємо з ним угоду на рік, АТП досить часто…
 Вітаємо ювілярів

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"