Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1978 №09 Сторінка 4

(Гуморески)
Журнал Перець 1978 №09 Сторінка 4 - Гуморески. Щойно бригадир підійшов до Сидорчука, таємниче озирнувся і підморгнув йому лівим оком, як той одразу збагнув, у чому річ. Що? спитав пошепки, Панель, відповів той. Спершу Сидорчук не второпав. Яка панель? перепитав, блимаючи рудими віями. Велика! дихнув перегаром бригадир. Із яких будинок зводимо. Мабуть, на заводі будматеріалів прогавили і зайву нам підкинули... Ну, будеш брати? Цього Сидорчук не ждав. Ну, тягли цемент, толь, цвяхи, скло. Дехто навіть зв'язку арматури чи балку перекриття цупив на дачу, але щоб цілу панель... Давай, швидше думайї квапив бригадир. Більше такої лафи не трапиться. А то іншому запропоную... Сидорчук аж стрепенувся: Беру! Три пляшки, одразу ж поставив умову бригадир. Чому три? розгубився Сидорчук. Завжди пляшку брав... Ну да, це ж тобі не мішок цементу, а панель... Ходімо глянеш. Обдивилися панель: без тріщин, рівненькі грані, накладні деталі на місці все відповідно до технічних норм. Поміряли рулеткою розміри проектні, Сидорчук зайшов з іншого боку і перевірив штамп ВТК. Потім просунув неголений вид крізь віконний отвір. ДвіІ Гаразд, махнув бригадир рукою. Тільки забирай хутчіше. Сидорчук побіг до водія тягача. Петровичу, виручайї озир- ГУМОРЕСКА нувшись, підморгнув лівим оком. Петрович зрозумів. Діловито поцікавився: Що і куди? Панель. Велика. До мене додому. Онде вона стоїть. Три, сказав водій. Чому три? обурився Сидорчук. Завжди одна була! Це ж панель, розсудливо скинув кошлаті брови Петрович. Не мішок цементу. Зійшлися на двох. Можеш вантажити, сказав Петрович і поліз у кабіну. Сидорчук побіг до кранівника, Юхимовичу, виручай! Три і закусь, ліниво протягнув Юхимович, глянувши на панель. Сидорчук аж застогнав. Що на вас напало сьогодні три й три! Завжди ж була одна! Так то коли було, чвиркнув із кабіни кранівник. Коли, скажімо, контейнер треба завантажити чи пару балок покласти. А тут панель вантаж габаритний. Зійшлися на двох (із закуссю). Ви куди? крикнув для го диться бригадир, коли панелевоз і автокран рушили з будівництва. Хіба не бачиш? Панель браковану веземо на завод, відповів поважно Петрович. Ага! Ну, і я з вами, пора, нарешті, покласти край цьому неподобству! Бачили, брак постачають нам! кричав бригадир, забираючись до кабіни. Привезли. Скинули у дворі, зламавши три саджанці й розваливши к бісу собачу будку. Сидорчук побіг за пляшками. Увечері прийшла з роботи дружина. Боже, що це? сплеснула вона руками, зупинившись посеред двору,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"