Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1978 №01 Сторінка 7

(Народні усмішки)
Перець 1978 №01 Сторінка 7 - Народні усмішки. Автоматика нашої районної телефонної мережі відрегульована так недбало, що підключає іноді тебе туди, куди ти зроду не збирався дзвонити. То на інший номер, то взагалі на лінію, по якій уже ведеться розмова або навіть кілька абонентів розмовляють одночасно. Якось набрав І я номер телефонної станції І несподівано замість співучого голосу телефоністки почув голос зав-торга Братської райспожнвспіл-ки Михайла Лук'яновича Велична: Аня, ти той килим, що я тобі привіз І наказав заховати, куди поділа? Продала. У мене план горів... почувся винуватий голос продавщиці Новомар'ївського магазину. Як це продала? А я тобі дозволяв? Я ж той килим пообіцяв одному чоловікові з макаронної фабрики. Зараз же піди Гришо, я змерзла, скоріш вилазь!.. і забери назад, а гроші поверни! Ну, як я буду відбирати назад? забідкалась продавщиця. Ви з мене тільки план вимагаєте, а все дефіцитне родичам та знайомим своїм віддаєте поза магазином... Ти мені побалакай! Ось тут Мал. О. МОНАСТИРСЬКОГО у мене зараз жінка одна. Як пошлю до тебе, то знаєш, що може бути після її ревізії? Ти ж ціну, було, завищила? Я ж ненароком, я гроші людям повернула.... Я зроблю, що буде тобі нароком, посперечайся довше! За раз же піди поверни гроші й забери килим. Я їхатиму на макаронну фабрику, заїду, заберу його і відвезу туди. Гляди ж, щоб був напоготові! А де ж це у нас, Михайле Лук’яновичу, в районі макаронна фабрика? знаючи, що такого підприємства у нас немає взагалі, втрутився я. Аня, нас підслуховують, клади трубку! переполохано прошепотів Величко і перервав розмову. Думаєте, в житті завторга це поодинокий прикрий випадок? Де там! Про комбінації Михайла Лук’яновича можна розповідати й розповідати. Наприклад, завозять на базу районного споживчого товариства килими І килимові доріжки. Товар цей дефіцитний. А тому Величку хочеться розпоряджатися ними самому. І розпоряджається. Килими продає на базі, кому захоче. Або ось факт. Приїжджає завідуючий Братським райуніверма-гом Т. Волошин одержувати у Первомайську на базі плащі, а йому: Спізнилися! Ось розпишіться, що вони вже одержані і за них виручені гроші. Хто ж це їх забрав і десь продав? Михайло Лук’яиович Величко. А кому ж він їх продав? ...Мабуть, товаришеві з макаронної фабрики. М.…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"