Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1978 №01 Сторінка 4

(Гуморески)
Журнал Перець 1978 №01 Сторінка 4 - Гуморески. Мал. А. АРУТЮНЯНЦА ГУМОРЕСКА Обдурив він мене, молоду й ще ма-лодосвідчену дівчину, обдурив! А яких чуваків я через нього втратила! Усіх відшила заради того типа, зара-ди того волоцюги, джигуна, шалапута, хіпішнина замурзаного. На що, спитаєте, він мене взяв? На куртку. Куртка, правду кажучи, була шикарна. Суцільна тобі синтетика, гудзики, як тарілки, хутром собачим обшита, ще й вилоги із крокодилячої шкіри. Аж жижки в мене затрусилися, коли побачила! Ну, думаю, чого тобі кращого шукати, дівко! Де ти ще таке диво знайдеш?! Із крокодилячими вилогами! Та подруги твої від заздрості зубами скреготатимуть... А він стоїть, клятий, ласо на мене дивиться. Потім, не поспішаючи, починає гудзики розстібати, спокійно так куртку знімає й... тиць мені під носа своє синтетично-собаче чудо. У мене, вірите, в очах потьмарилося. Під коміром куртки, зсередини, виявляється, ще й етикетку пришито. А на тій етикетці пальма, дівка в самих бікінях і, на додачу, великими літерами не по-нашому написано: «Маде ін...» Назву країни я вчитати не змогла. Та яне це має значення?! Етикетна мене й доконала. Всі мої численні знайомі чоловічої статі із голови повискакували. Навіть для годиться не пручалася. Ну, от, пішов у нас цей... як його... медовий тиждень. Чи місяць? Я курткою тішуся, як вже тільки мені хочеться. Живу, одним словом, повнокровним сімейним життям. І перед знайомими є чим похвалитися. Кожні гостини з огляду нуртки починалися й закінчувалися. Знайомі мені очі й відкрили. Знаєте, різні люди бувають. Одне дивиться, і йому того глядіння досить. Інше тягнеться помацати. Не дозволяла я їм…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"