Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1978 №06 Сторінка 11

(Гуморески, Страшне перо не в гусака)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1978 / № 06 / Сторінка № 11
Перець 1978 №06 Сторінка 11 - Гуморески, Страшне перо не в гусака. ли, бо ви ж гарнітур купили, то я почекаю. Ви вгадали, Петре Сильвестро- вичу, засоромилась дружина. Велике спасибі, машина хороша, а гроші вже після зарплати віддамо... З того часу і подружили, особливо жіночі сторони. Хоч я Глибу й недолюблював, зате Палагея Микитівна щоразу, повертаючись із сусідської квартири, була в захопленні. Які меблі, які килими! А холодильник «Ока» нового випуску! невгавала теща. Та ж в Петра Сильвестровича холодильник «Дніпро» був, запе- речувала Таміла. На роботу і з роботи Петро Сильвестрович Глиба йшов завжди повз наші вікна. Це, як правило, викликало певну реакцію у моїх родичів. Теща Палагея Микитівна, покинувши всі домашні турботи, закоханим поглядом проводжала Петра Сильвестровича аж до воріт. Таміла, моя дружина, з якоюсь властивою лише їй заздрістю спочатку дивилась на матір, а потім і собі заглядала у вікно, аж поки Глиба не зникав за рогом сусіднього будинку. Я не раз цікавився: і що вони, мої рідні теща і дружина, вбачають у цьому миршавенькому, з холодними сірими очима чоловічкові? І тоді Палагея Микитівна, в якої вже визначались прямі і відверті стосунки із зятем, різала правду-матінку в вічі: Миршавенький, непоказний, але хазяїн... Не те, що деякі інші, я вже не кажу про присутніх. Зайдеш до нього в квартиру глянути любо. Все блищить і виграс... Що правда, то правда, зітхала Таміла, сердито подаючи мені сніданок. Петро Сильвестрович ділова, спритна людина. Живе з перспективою. А ти? А що я? знизую плечима. Хіба в нас у хаті нестатки? Не в тому річ, Тимофію мій рідненький, поправляє теща. Тепер усі люди в достатках живуть, та не всі однакові можливості мають. От ти на «Москвичі» часто катаєшся? По гриби в ліс і то на трамваї трясешся, а потім, висолопивши язика, кілометрів десять пиляєш. А Петро Сильвестрович у вихідні посадить дружину і діток на власного «Моск- вича» і в ліс по гриби чи на рибу... Оце хазяїн! Ні, мамо, Тимофій мій тільки свою контору знає, а сімейне благополуччя йому ні до чого, підтримувала тещу дружина. Не хитрий чоловік, їй-богу, не хитрий, підсумовувала теща. Я мовчки доїдав котлету і поспішав у свою контору. І вже їдучи в трамваї, знову, як тиждень, і місяць, і півроку тому, думав про свого сусіду, доброго хазяїна Петра Сильвестровича Глибу. Лиха доля звела мене з Глибою півроку тому: поселились разом в одному будинку. Познайомились дуже швидко, зразу ж після новосілля. Петро Сильвестрович завідував господарським магазином, і, дізнавшись, що у нас досі немає пральної машини, одразу привіз її нам своїм транспортом. Можливо, грошей не вистачає, облесливо говорив Глиба до Тамі- Старий продав, новий купив, доводила Палагея Микитівна і дивилася на мене, ніби на колорадського жука. Як люди живуть, хоч і зарплата маленька. У…
 Гуморески  Страшне перо не в гусака

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"