ГУМОР І САТИРА

Перець 1978 №06 Сторінка 7

(Вінегрет із Перцем, Народні усмішки, Гуморески)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1978 / № 06 / Сторінка № 7

Перець 1978 №06 Сторінка 7 - Вінегрет із Перцем, Народні усмішки, Гуморески. ЛА КИН АУШІ Тавруєте, критикуєте, ганите різних бюрократів, затискувачів, прискіпни-ків і зануд?! А того й не бачите, що вони зі мною роблять, що витворяють! Переслідують, дискредитують, ганьблять. А за що, за які такі провини, за які гріхи?.. Ото якось послали орати. Старався з усіх сил: норми перевиконував, пальне економив. Ну, думаю, врешті і я, Санько Жовтобрюх, у люди виб'юся. Бо раніше було, де яка нарада, засідання чи збори інших механізаторів хвалять, відзначають, а мене або взагалі ігнорують, або скажуть таке, хоч вуха затуляй і з села тікай. Все, думаю, квит! Тепер на Санько-ві не поїдете, підковзнетесь. Тепер платіть, гоніть премію, піднімайте прапор трудової слави. Навіть жінці своїй похвалився: «Оце, Галинко, одержу премію і куплю тобі штани. Внизу широкий розкльош, зверху в обтяжечку. Будеш ти, Галинко, ходити, як Хлюсикова Нюра». Дружина, ГУМОРЕСКА правда, не виявила особливих радощів, тільки зауважила: «Ось не дуже приглядайся до Нюриних обтяжечок, краще побережи чуба». І от приїжджає в поле агроном. Поколупався, поковирявся в ріллі, а тоді й питає: Що ти оце наробив? Хіба вам не видно, відповідаю, поорав. Та яка ж це оранка?! замахав руками, як млин. Тільки землю зверху подряпав. Що ж тут виросте, крім бур'яну, бракоробе ти нещасний?!! Як людині вченій, у розмові вам би належало добирати благопристойніші слова, зауважую йому. А маже, я новатор, може, Мальцева наслідую? Як не дивно, а на засіданні правління всі затанцювали під агрономову дудку. І ніякої винагороди за прогресивний труд мені не дали, навіть економію пального не відшкодували. Гірше того, намалювали гидку кари катуру а стінгазеті і припекли доганою. Тепер, сподіваюсь, зрозуміли, які в нас порядочки?.. Або візьміть інший яскравий приклад. Цієї весни, під захід сонця, залітає велосипедом на моє подвір'я із сусіднього села давній приятель, ще якийсь і далекий родич по діду-пра-діду Олексій Кульбаба і запрошує нас із Галинкою на своє весілля. Діло, бачте, серйозне, відмовити незручно. Спасибі, дякую йому, але гуляти вам доведеться, мабуть, без нас. Чому? дивується Олексій. Образиш на все життя. Тому, кажу, що маю наряд сіяти. А в нас, як іде посівна, начальство не визнає ніяких поважних причин хіба, мо, як умреш або втопишся. А я ж сподівався, що дружкуватимеш, похнюпив голову Олексій. І таки впросив. Пішов я у тракторну бригаду, розібрав муфту зчеплен- ня, зняв повзунок і шестеренну------і чимдуж до бригадира: так, мовляв, і так вийшла з ладу муфта зчеплення. Коли вийшла з ладу, говорить, то завтра раненько дуй у майстерню «Сільгосптехніки». Тільки не барись. До табору тракторної я повернувся на третій день. Довкола зібралися механізатори, бо вони мене, щоб ви знали, дуже поважають, і ну пирхати, ну реготати! Чому вони, думаю, сміються? Потім цап себе за капелюха, а на ньому квітка. По весіллі забув зняти. Одна симпатична дружка приколола. Галинка і досі дметься. Це що ж, усім механізаторам у «Сільгосптехніці» квітки до кашкетів чіпляють? питає бригадир. Поїдьте, відповідаю, і взнаєте. Ну, а муфту полагодив? Полагодив, пояснюю. У шестеренці одного зуба не вистачало, тому й не включалася. Не знаю, як у муфті, зауважив бригадир, а в твоєму мозку щось таки справді не включається. Бо коли б усе було гаразд, то неодмінно б скумекав, що значить прогайнувати три весняні дні. Що ж стосується зуба у шестеренці... то підеш ось на засідання групи народного контролю, там тобі його вставлять... І дійсно, бригадир як у воду дивив ся: всі збитки за простій трактора знесли на мій рахунок. Виходить, хай друг жениться, а ти сій!.. Знову ж, нещодавно їздив з Галинкою на базар, по порося. Гуркочу назад вулицею, а посеред дороги стоїть тітки Насті Копилишиної бичок. І такий дурний! Дав сигнал він ні з місця. Крикнув: «Геть, здох би ти був!» Та й не чмиха. Тільки вибалушив очі, мов протитуманні фари, і байдуже дивиться на мене. Ну, думаю, в цій бичачій голові правила вуличного руху і не ночували. А я з причепом там десь Галинка з поросям теліпається. Маневреність, самі знаєте, обмежена. Тут бичок і урізавсь у мою праву гусеницю своїм лівим бортом. А добрий був бичок, вищою категорією на м'ясокомбінат пішов. Тільки тітка Настя чомусь підняла гвалт, побігла в сільраду. , , г Ну, при чому ж тут я, скажіть? Ет, присікались! Нову справу завели. Та доки ж ця сваволя наді мною триватиме?! Як що одразу підпрягається правління, народний контроль, сільська Рада. І трудно з ними боротися, бо у них своя коаліція. Але не бійтесь, лупцюйте їх із усіх сил,…

Вінегрет із Перцем Народні усмішки Гуморески

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"